В осені давно склалась ділова репутація і з цим приходиться рахуватись. Повертаються до парт учні та студенти, приїздять з літніх мандрів відпускники, вулиці міста заполоняють автівки, а громадський транспорт наново звикає до заторів. Ми полишаємо літні тераси кафе, і крокуємо вище, до офісів у скляних і залізобетонних будівлях-велетнях.

Проте найцікавіші з осінніх подарунків залишаються саме там, унизу, і для нас важливо не пропустити врожай «стиглих» вражень. Використати цю нагоду іншим разом не вийде — не та атмосфера.

Взимку все наче завмирає, а влітку наш маршрут по мапі часу радше схожий на ламаний зигзаг, бо треба одночасно опинитись у всіх місцях. Весна взагалі існує за своїми правилами: танок гормонів в крові велить не зважати ні на що, окрім палких почуттів. Тож для розсудливого, спокійного діалогу з собою нам залишаються три місяці з вересня по листопад. Якщо ж осінній ритм зазвичай асоціюється у вас з білкою, що біжить у колесі, пропонуємо подивитись на це стрімке коло з іншого боку.

Наповніть його не турботами й дедлайнами, а м’якою течією днів. Прислухайтесь, як змінюється смак улюбленої кави, коли горнятка торкається на сонячне тепло, а туманний ранок. Придивіться, які з дерев невтомно пишуть листи з привітами та відправляють жовті, багряні та червоні конверти з попутним вітерцем? Пригадайте, на яких стежках можна вполювати найсмачніші маслюки й не забудьте влаштувати фотосесію для екстравагантного мухомора — не дарма ж він так наряджався.

А коли надворі задощить, продовжуйте збирати осінні враження там, де замість листя шурхотять сторінки книг і крутяться улюблені платівки. Та й передивитись улюблені стрічки, хоча всі діалоги вже знаєте на пам’ять, восени особливо приємно. Запускайте колесо часу і нехай голова йде обертом лише від задоволення!