Лагідний вітерець пестить пелюстки перших квітів, романтичний весняний настрій наповнює повітря, напоєне зливами й передчуттям тепла. Цей сезон нових починань пробуджує пристрасть і палкість у наших серцях, і ось вже губи мимоволі шепочуть вірші… Поезію складно оцінити, та, мабуть, ніхто не вловив суть кохання так, як Вільям Шекспір у своїх вічних сонетах…
Понад чотири століття слова Шекспіра розбурхували найглибшу тугу й огортали неймовірною ніжністю закоханих. Його сонети - то свідчення незмінної сили кохання, сили, яка перевершує час і простір і залишається такою ж потужною та привабливою, як завжди. Пам’ятаєте строки великого майстра? Пропонуємо трохи погортати збірку сонетів разом, а потім на нас чекатиме срібний сюрприз…
З чого зіткані чарівні чотирнадцять рядків?
Зі світлого й щирого оспівування любові, яка дарується і відповідає взаємністю, з віри у кохання, що здатне витримати будь-яку бурю. Важко не закохатися у людину, яку Шекспір увічнив у своїх сонетах.
Любов — не блазень у руках часу,
Що тне серпом своїм троянди свіжі —
І щік, і уст незайману красу.
Той серп любові справжньої не ріже.
Як це брехня — я віршів не писав,
І ще ніхто на світі не кохав.
З тривожного передчуття неминучості змін і втрат чи розлуки – так, це також невід’ємна частина любові. Шекспір порівнює кохання з красою осіннього листя, мінливою та саме тому дорогоцінною:
В мені ти бачиш ті слабкі вогні,
Що юність палять в попелі, безсилу.
І те, що перш дало життя мені,
В мою перетворилося могилу.
Ти бачиш це. І дужче любиш ти
Того, хто мусить скоро відійти.
З гіркоти нерозділеного кохання. У багатьох віршах Шекспіра бринить біль, смуток кохання до людини, яка не відповідає взаємністю. Такий він - неоднозначний портрет кохання, яке є водночас солодким і гірким, кохання, яке поглинає душу і змушує серце прагнути більшого:
Моя любов – гарячка; день при дні
Вона лише наснажує хворобу,
Розпалює жадання маревні,
Бажаючи звести мене до гробу.
Краса та біль, радість та горе, щире захоплення коханої та легка усмішка над нею ж, вміння все пробачати та легка образа, палкі ревнощі і ніжність - вдивляючись в сонети, можно побачити все що завгодно - як і в коханні. Шекспір нагадує, що любов є могутньою силою, яка може змінити життя, і мимоволі вчить приймати її численні складності та протиріччя.
Можливо, саме тому й в сучасному, часом такому прагматичному та швидкому світі, сонети Шекспіра продовжують резонувати з серцями закоханих, не старіючи й не забуваючись. Вони надихають нас шукати красу та магію кохання, цінувати моменти радості та переживати шторми душевного болю, а також пам’ятати, що справжня любов подолає навіть найбільші життєві випробуваня і вистоїть перед натиском років - як й написані про неї сонети.
Стільки відтінків відчуттів, прихованих у чотирнадцяти рядках... А як же передати їх у сріблі? Як ви пам'ятаєте, під час вісімнадцятої сесії "Екслібриса" ми вже розв'язали цю задачу, створивши каблучку "Сонет Шекспіра". "...14 рядків сонета - як 14 завитків візерунка, переплетення і гілки відповідають кількості катренів (плюс кінцевий двовірш), а камінчики, вплетені у візерунок - ні що інше, як зерна сенсу. Невипадкова і схожість із стилізованим серцем; чому, як не сердечним справам, присвячував Бард свої вірші?"
Але, якщо ви уважно читали сонети, то вже розумієте, що серцю сумно наодинці - воно потребує компанії, а прикраса - комплекту. Отож давайте подивимося на нові сережки й підвіс "Сонет Шекспіра"
Перше, що стає помітним - ажурність та повітряність прикрас. Якщо в каблучці срібні візерунки у тюдоровському дусі плелися по більш темному срібному тлу, то в підвісі завитки немов намальовані майстром-ювеліром просто у повітрі. Це додає їм легкості, весняності і певної легковажності, а камінчикам, захованим серед візерунків - прозорості й сяяння. Сережки ж гармонійно поєднують в собі ажурну підвіску й контрастну верхівку.
До речі про камінчики - родзинка каблучки, що полягала у поєднанні кабошона та камінця у фасетному огранюванні, збережена і в сережках з підвісом. Скільки варіантів поєднання та можливостей гратися з кольорами й утворювати нові комплекти! А як легко вони змінюють настрій: оберіть червоні камінці, і ось ваш сет розповідає історію про пристрасне кохання й королівську велич, а віддайте перевагу ніжно-голубим чи прозорим - і ось перед нами вже ніжність весни й подих першого кохання... До речі, ви пам'ятаєте, яке значення надавалося камінцям в ескізі каблучки? Це були зерна змісту, тож недивно, що вони можуть радикально змінювати вигляд й настрій прикраси.
Прикраси обіцяють своїй власниці легке й безтурботне товаришування: сережки зручно вмощуються на вусі, не обтяжуючи його завдяки вдалим пропорціям. А підвіс чудово почуватиме себе як на ланцюжку, та й на шовковому шнурочку для більш сучасного образу.
В легкій сукні, в кежуальному стилі чи навіть з вишиванкою - "Сонет Шекспіра", як і належить йому виходячи з назви, прикраса позачасова, і пасуватиме під будь-який час. Тож якщо вашому серці не вистачає ніжності й романтики, сміло приміряйте підвіс, прикрашайте вушка сережками, діставайте зі скриньки каблучку і дослухайтеся до безсмертних рядків...
Не гаснуть чари весняного саду,
Як стихне голос ніжного співця.
Коли той спів лунає без кінця,
Набридне він, утративши принаду.
Тому на певний час умовк і я,
Щоб пісня не обриднула моя.
___
У статті використані сонети Шекспіра у перекладі Дмитра Паламарчука
Ольга Орінго
Kell
Чт, 30/03/2023 - 19:01
Cleona
Чт, 30/03/2023 - 19:50
Tais
Чт, 30/03/2023 - 21:53