Вс, 08/05/2016 - 22:22 #39
Дуже щемна згадка про дитинство!.. Такою теплотою і ніжністю повіяло.... Навіть не дібрати слів, якими можна виразити емоції, що хвилею накрили після прочитання Ваших спогадів! Поки скажу лиш, що мені дуже сподобався Ваш фотозвіт і прикраси!!! Видно, що вони - Ваші
і те, що світліший з тріщинкою камінчик припав до душі - найкраще підтвердження тому!;) Можливо, гемологи Вам порадять якусь прозору емаль, щоб залити щілинку, якщо вона так непокоїть?
Бажаю Вам багато нових історій! Не менш затишних та захоплюючих і обов'язково - приємних та радісних!!! Хай ваш рід багатіє добром та любов'ю, бо зв'язок поколінь - найголовніше, що є в людини
ЗІ. Равлики неймовірні!!!!!
Вс, 08/05/2016 - 23:11 #40
Спасибі!!! Я теж бажаю Вам світла і добра!
Прикраси справді неймовірні! Магічні і прекрасні. Все-таки, хоч і кажуть "серце не камінь", але камінь теж має серце. Спробую через шпаринку побачити, як воно дихає))) Мені головне, аби він залишався монолітом і в оправі)))
Ще раз переконалася, що у прикрас із камінням особлива енергетика. Буває, що на собі ношу один гарнітур, а із собою, як я кажу "в жменці" - ще якийсь, який не відпускає, проситься із собою. До речі, "Лісові секрети" буває теж мандрують "у жменці", бо, часом виникає ситуація, коли у певну погоду до них "немашоодіти" 
Цей красень - майже талісман, бо з "Тунелю кохання")))
Вс, 08/05/2016 - 23:23 #41
О, кохання!)))))
У ваших краях неймовірні равлики! Якось трапилося побувати на Козацьких могилах навесні - там біля монастиря такі здоровані були, що я кілька годин була в шоці від їх розмірів!!! З тої пори дуже люблю равликів мене мама в дитинстві так називала, бо я постійно з собою якісь торбинки зі скарбами носила)) куди я - туди й "хатка")))
Вже зараз не скажу де саме, але - згадалося, як мене вразила вранішня картина: на тонких травинках, наче ягідки, білі та смугасті мушлі равликів))) в цьому є щось чудесне, ніби паралельний світ тут, поруч...
