Старувка Луцька не обмежується Замком Любарта, костелом, хамелеоном та монастирськими спорудами. Дорога умовно розділяє старе місто на дві частини, і за дорогою є, зокрема, Лютеранська кірха та «Химерний будинок» Голованя. Але мені там енергетично некомфортно, особливо біля туристичної атракції «будинок з химерами».
Коли мій синок з гордістю приніс куплену на кишенькові гроші книгу «Луцький Замок», я запитала його, навіщо, адже замок завжди тут, в рідному місті. На що отримала відповідь: «Чи ти не бачиш, як змінюється старе місто? Хай хоч на документальних фото в книжці для моїх-твоїх нащадків збережеться»…
І думаю я, дивлячись на величні вежі Замку Любарта, які пережили не одне людське покоління, що навіть якщо (гіпотетично) колись старе місто цілком втратить свій автентичний вигляд, історична пам’ять та магія місця сили збережеться в цеглинах мурів. Й особлива енергетика відчуватиметься легким поколюванням, так, як і тепер, коли прикладаєш долоні до каменів пам’яті.
Замок, костел, привид і кований хамелеон…