На своє свято Харків отримав новий підвіс - Дзеркальний струмень без яскравих камінців. Саме таким був цей фонтан з початку війни - без води. Поступово обвалювалась біла шпатлівка, вітри роздирали пошкоджені золоті купола церкви та доламували в будинках  віконне скло, яке не встигли замінити на дсп. Але ж крани.... Виявляється, я обожнюю крани в місті. Бо крани це - відбудова, крани - то надія на те що все буде ні, звичайно ж не як раніше, ще краще. І ось в цьому році знову запрацював фонтан. Не в звичному режимі, але хоча б частково повернувся наш улюблений символ міста.
Можна багато сперечатись - чи доречно зараз, в прифронтовому місті, саджати квіти, прибирати, залагоджувати сліди все нових прильотів. Але я тут живу і напевно знаю, що бачити Харків таким причепуреним - то Віра і Надія, а на дрончики та інші потреби ВСУ накидаємо донатів. Важко уявити, які дива творять наші комунальні служби та мчс (останні - справжні Герої міста). І на мою особисту думку так, варто вставляти скло замість дсп та пускати сонячне світло в оселі зараз. Навіть якщо це до чергової ракети. Бо життя одне і проводити його в темряві і серед уламків - це саме те чого прагне для нас та нечисть з болот. Але дзуськи їм. Поранений та змучений Харків все одно найкрасивіше місто в світі! З днем міста!

Зіркове небо. Його полагодили. Звісно, зараз не працює, але вже ціле

 Робочий день. Дійсно, людей на вулицях не багато бо ще й дуже спекотно

Там прибирають - дуже багато поламано.... Але ще й кав'ярню нову відкрили поруч.

Тут вітер ще продовжує руйнувати купол церкви, але навпроти вже - крани!

Всі місцяни згадають де це? :) Я тут не буле дуже багато років, наприклад

Мабуть через аномальну спеку магнолія в парку розквітла вдруге