Чергова «проба пера», чи то олівця )) Усім нам з дитинства відома казка «Рукавичка»... Починається вона нібито з казкової удачі - мишка знайшла рукавичку, в ній тепло, затишно – живи і радій. Та потім починаються нюанси - друзі, яким не відмовиш у скруті, тільки знай прибувають, а житлова площа ж не гумова… Та це ще нічого – в тісноті, та в злагоді, начебто. Аж от повертається мисливець, і … очікувано, забирає свою рукавичку. Шкода звіряток, які знову мерзнутимуть, а найбільше добру, товариську мишку, правда, чи то безмежно наївну, чи трохи корисливу... Та з другого боку, буде їй урок, що в житті варто розраховувати лише на себе, а не на подарунки долі. Отак, в роздумах над сюжетом казки, народилася ідея брошки-побажання – персональної рукавички для мишки, затишного куточка та тепла для людини... А справжні друзі – вони тому й справжні, що завжди поруч, незалежно від матеріальних обставин, думаю, і про це мишка нагадає ))
