«…Року Божого 1429 у славному Лучеську на Стиру, великий князь литовський Вітовт Кейстутович приймав поважних гостей. Довгоочікувана для тодішньої Європи та Луцька подія – Європейський з’їзд монархів.

Вітовт зустрічав поважних гостей в оточенні вірних собі людей – побратимів з часів військових походів.

Для максимальної зручності іменитих монархів були підготовані розкішні палати в князівському палаці у замку, будинках луцьких міщан та мешканців тодішніх передмість Лучеська – Жидичина, Ківерець, Гнідави, Красного.

     Першим до княжого Луцька на свято приїхав польський король Яґайло з дружиною Софією та двома маленькими синами. Один із них – Казимир згодом став великим князем литовським та королем польським. В очікуванні решти монархів Владислав-Яґайло знайшов собі цікаве заняття – відправився полювати на багаті дичиною-звіриною угіддя між Луцьком і Житомиром.

     Імператор Священної Римської імперії Сиґізмунд разом із дружиною – королевою Барбарою Цілеською прибули на запрошення Вітовта пізніше. 

     Магістр німецького Ордену Пауль фон Русдольф делегував командора на імʼя Балґі. А от Магістр інфляндського Ордену Зіґфрід Ландорф фон Спанхейм у супроводі своїх рицарів-меченосців та численної свити прибув особисто. Як і датський король Ерік VІІ і великий князь московський Василій ІІ Васильович – онук Вітовта, син Софії Вітовтівни.

     В очікуванні на ініціатора саміту – імператора Сиґізмунда, поважні гості розважалися, бенкетували, куштували всіляких смаколиків та вин. Місто стало свідком масштабних королівських трапез, під час яких щоденно споживалося по 700 бочок питного меду, вина й мальвазії, 700 волів, 1400 баранів, сотні лосів й диких кабанів!

     Невдовзі Луцьк отримав маґдебурзьке право за європейським взірцем – вольність обирати самоврядну міську владу. Далі – став воєводським центром новоутвореної Речі Посполитої, гордо іменуючись “містом його королівської милості Луцьким”!...»

Побувавши на фестивалі :"Князівський бенкет" ,відчули себе королівськими особами,скуштували середньовічних страв, медовухи,побачили лицарські бої,неперевершані костюми та насолодилися музикою тих часів. Повертатись у реальність зовсім не хотілося. Усім рекомендуємо та запрошуемо до Луцька .