Якби автори всіх часів і народів вирішили помірятися кількістю адаптацій і переробок, то Толкін посів би одне з перших місць (ну, хіба що Шекспірові б трохи поступився). Чому ж автори з таким задоволенням і завзяттям переробляють Толкіна? Звідки беруться численні перекладення і трактування? І чому більшість із них... не дуже вдаються?

Будемо чесні: більшість екранізацій, продовжень та інших варіацій на тему творів Толкіна виходять не дуже. Що ж такого в цьому Толкіні? Чому його книги так пручаються екранізаціям? Спробуймо в цьому розібратися на прикладі серіалу «Володар перснів: Персні влади», який, скажімо так, явно не претендує на звання адаптації століття.

Кадр з серіалу «Володар перснів: Персні влади»

Не будемо довго ходити навкруги, ось вам одразу перша теза: більшість адаптаторів й гадки не має, що і навіщо писав Толкін. І це при тому, що, на відміну від багатьох авторів, Толкін про це прямо говорить! Він недвозначно заявляє, що хоче написати міф, епос, а заодно створити затишний світ із зеленим сонцем для своїх улюблених мов. Тут не потрібно навіть гадати, "що хотів сказати автор", благо, автор сам люб'язно прийшов і пояснив. Здавалося б, чудово! Відповідь з перших вуст - користуйся не хочу!

"Ні", кажуть творці "Володаря перснів". "Це нудно і незрозуміло", кажуть вони. Якщо їхні колеги не можуть зрозуміти, що писав Толкін, то у команди "Перснів..." проблема ще гірша. Вони не можуть зрозуміти, чого хочуть самі. З одного боку - душа просить чогось епічного, "Сильмариліон" все-таки... З іншого боку, чогось ліричного. З третього - щоб на Толкіна було схоже, і фанатам сподобалося. З четвертого - щоб усе-таки не надто схоже, а то за авторські права засудять. Одним словом, усього й одразу, і побільше. У підсумку замість стрункого міфу виходить невиразна каша.

Кадр з серіалу «Володар перснів: Персні влади»

Залишимо осторонь невдалий каст (по ньому тільки ледачий не пройшовся). Поговоримо про саму історію, яку розповідає серіал, і про те, як саме він її розповідає. Якщо придивитися уважніше, виходить дивна річ. У серіали ми бачимо багато сюжетних ліній, багато героїв, яким намагалися надати виразності. На екрані відбуваються масштабні події - тут вам і війна, і інтриги, і, власне, створення тих самих Перснів... Одним словом, є всі інгредієнти для епічної історії. Але вона не виходить. Фільм, звісно, схожий на качку і крякає як качка, проте качкою, в сенсі, екранізацією міфу, так і не стає. А все тому, що ніхто у знімальній групі, схоже, не в курсі, що саме вони екранізують, і як із ним поводитися.

А справді, як? Добре бідних серіалоробів критикувати, а як щодо чогось запропонувати? Будь ласка. По-перше, заради Валар, поменше сюжетних гілок! Це, звісно, дуже цікаво, але вже на середині серії ти геть забуваєш, що відбувається і навіщо. По-друге, каст. Так, його доведеться згадати. Будь ласка, скажіть їм хто-небудь, що ельфи мають бути прекрасними і величними! І не повинні бути схожі на сусіда по п'ятиповерхівці або прищавого студента-двієчника. Гарна ідея - надати ельфам трохи більше людських рис, але не настільки ж...

Кадр з серіалу «Володар перснів: Персні влади»

І по-третє... скажіть сценаристам ще й те, що красти недобре. І плагіатом займатися теж. Зокрема й візуальним. Неабияка частина серіалу - відвертий карго-культ Пітера Джексона і класичної трилогії "Володар перснів". Манера зйомки, кольори, навіть окремі сцени і кадри повторюють трилогію один-в-один! От і думай тепер, це такий хитрий оммаж Джексону, чи просто фантазії на щось своє не вистачило.

Хоча всі ці поради, на жаль, не допоможуть, якщо творці серіалу (та й чого б то не було) поняття не мають, чого вони хочуть. Тому насамперед слід зрозуміти, що саме ви знімаєте, і що в підсумку має вийти. Якщо ви екранізуєте міф - значить, треба розуміти, про що він, з чого починається і до чого приходить, а головне - що він означає. У кожного міфу є якийсь стрижень, на якому тримається вся історія. Без цього стрижня конструкція розвалиться і перетвориться приблизно на те, що ми і бачимо в серіалі.

А чи сподбалася вам нова екранізація Толкіна?

Кадр з серіалу «Володар перснів: Персні влади»

Женя Орінго