Про те, чи справедливо вчинила природа, відвівши метеликам коротке, хоча й яскраве життя, можна довго дискутувати. Можливо, ми б і не захоплювались тією мірою їхнім невагомим польотом, легким тріпотінням крил, розфарбованих у фантастичні кольори, якби метелики жили не кілька годин чи місяців, а роками. Бо знали б, що ця краса не зникне через якусь мить, тож і не варто засмучуватись над швидкоплинністю часу.
Зрештою, ця вразливість і тендітність лускокрилих сприяла створенню не просто красивого, а свого роду магічного та позаземного образу. В слабкості, помноженій на фантастичний вигляд, виявилась неабияка сила цих створінь, що змогла полонити серця людей, які намагались усвідомити та передати свої враження на полотнах, у віршах та навіть у такий дикунський спосіб, як колекціонування засохлих комах. Та невиразна легкість буття не може існувати у неволі — лише на кінчиках полохливих крилець. І ніколи не знатимеш наперед, за яких обставин доля подарує тобі коротку можливість насолодитись натхненним танком метеликів. Іноді це трапляється у непередбачуваний момент, на уламках світу, що здригається від ударів війни.
Три дні тому у харківських новинних стрічках з’явилась замітка, що виділялась на тлі дописів воєнного часу. В ній не було ані гучних корупційних скандалів, ані політичних інтриг, ані вісточок з регіонів бойових дій. Загалом нічого такого, що могло б суттєво вплинути на події в Україні та суспільстві. Але я вірю, цей допис став вагомою крупинкою на чаші добра, без якої було б складно порушити стан рівноваги на користь світлої сторони.
Отже, коли в грудні під час обстрілу Харкова постраждала будівля Інституту метрології, вибуховою хвилею в ній вибило вікна, пошкодило фасад та внутрішнє оздоблення. На щастя еталони, експонати тутешнього музею та цінні прилади залишились неушкодженими. Вікна поміняли, всередині навели лад, менше ніж за місяць відновили і електронний годинник на фасаді — найточніший в усій країні, показники якого щоденно передаються до Міжнародного бюро мір та ваг. Мені здається, саме тому харків’яни одні з найпунктуальніших людей, з якими мені доводилось спілкуватись. Бо знають ціну часу та сумлінно оберігають хронометр, на який до того ж покладаються авіація та залізниця, населення тисяч міст, містечок та сіл.
Та справжнє диво ховалось під завалами будівлі. Саме там працівниця Інституту знайшла … метелика. Полохливого красеня негайно перемістили у більш комфортні умови, на кактус, і погодували солодкою водичкою. Зрештою, цю дивовижну подію вирішили закарбувати в історії Інституту й прикрасили назву на фасаді маленькою фігуркою метелика. Тендітного створіння, яке вистояло проти сили, що могла стати для нього нищівною та фатальною.
Тож якщо і казати про незламність, то для харківського Інституту метрології це слово тепер нерозривно пов’язано із метеликом. А у нашої прикраси "Ефект метелика" після цієї події з'явився ще один сенс.
Потім ми з контент-командою пригадали, що в Орінго-світі ще чимало легкокрилих красенів та красунь, які, можливо, саме зараз тішать своїх власниць тендітною ніжністю та нагадують, що світло завжди перемагає темряву. Люди часом стають вразливіші за метеликів, тому потребують підтримки навіть у вигляді милих дрібниць та маленьких див.Тож милуємося разом цими сміливими героями.
Архівні фото ексклюзивних підвісів "Ловець літа"
Архівне фото ексклюзивної каблучки "Ефект метелика"
Наталія Орінго
