Це були позаминулі вихідні. Я випадково опинилась у центрі зранку, та вийшла на вулицю одразу після сильної зливи, ми опинились з містом сам на сам. Чи то місто ще не встигло оговтатись після такого вмивання, чи то в нього вже не стало сил, але було добре видно, як же йому боляче, нашому незламному Харкову. Як же пошматована його душа під тим залізобетоном.. Наша русофобія недостатня. Я не можу навіть уявити межу після якої можна буде сказати, що все, досить. Кажуть, що ненависть роз'їдає душу. Добре, нехай це буде лють.
Я йшла вулицею до своєї школи.Колись це був магазин ....
На першому поверсі тут був магазин все моє життя. Там де зараз яма. Там купували ковбасу по 1,20 та стояли в чергах, потім в кооперативні часи там було взагалі все, що хочеш, потім знову їжа В підвалі побудували бар Старий Хем. Бронзовий Хемінгуей зустрічав відвідувачів ще на вулиці (кажуть, вони десь відкрились. І навіть щось з запасів вціліло в підвалі після ось цього...) Вітер гойдає двері колишніх осель які вже не ведуть нікуди... Час чує нас. Щиро сподіваюсь, бо будинок навпроти має такий вигляд:
Скільки тисяч разів в своєму житті я проходила повз цього будинку...
Навпроти колись був квест-рум. Цілий будинок сповнений цікавих пригод та таємничих кімнат. Пам'ятаю, як дочка з друзями довели до стресу місцевого павука та мишу. Пусті віконниці, за якими видно небо, вже нікого не лякають. А таємничі кімнати з загадками наче випарувались..
Далі крутецький бізнес-центр. Колись була там на співбесіді (нажаль, не взяли) та досі пам'ятаю як сучасно та гарно було всередині.
Добре, шо є вірш, але ні, наша русофобія все одно недостатня, немає тих слів щоб висловлювали всю ту лють, яку відчуваєш дивлячись на це
А в цій кав'ярні час зупинився в лютому 2022.
Гілки ялинок з нового року так і залишились єдиною прикрасою. Цементний пил та згарище замість запаху свіжої кави.
Але є ще двори - ті харківськіи двори, яки можна знайти навіть заплющивщи очі, бо ноги самі несуть звичним маршрутом. Не питайте де це - я не скажу бо не знаю. Але проходила повз сотні разів...
Ще не знесли, але так трохи краще. Моя донька вже не знає хто це. А я їй не розповім. Бо ця історія заляпана кров'ю я иає піти в небуття разом з її послідовниками
А ось подивіться як креативно закрили вікна зразками замість стандартних дсп в магазині. Здається, вони ще й працюють...
А старий Хем він і досі в місті. І старий як і завжди ловить свою велику рибу....