8 жовтня, коли до Карпат дісталося бабине літо, вирушили ми в екскурсію до озера Синевир, ведмежого притулку та водоспаду Шипіт. В гори без крил аж ніяк, то ж з нами поїхали-полетіли новий підвіс "Крила" та його компанія - мої давні супутники сережки і каблучка "Янгол чи Демон", гвіздочки "Крапельки 1", "Sun", "Moon", браслети "Примула" з чароїтами, "Триумф" з оніксами, "Обратный питон".
Світанок над Львівщиною.


Під'їжжаємо до синевірського перевалу.





Доброго ранку, національний парк "Синевир".

Неперевершений карпатський діалект.

Над струмочком, що витікає з озера

Доброго ранку, озеро Синевир.





Помили крильця у ще одному струмочку, що тече з озера.



Середина дня над горами, вирушаємо до ведмедів.


Так, нівроку ведмедики їдять,



На підході до водоспаду Шипіт зустрічають змішані ліси з прозорими буковими галявинами

сам водоспад

береги з кам'яними вежами зробленими туристами

дикі ревучі водяні струмені

та тихенькі заводі, де можна поплескатись стомленим крилам


Кинути останній погляд на чаруючу красу осінніх гір перед тим як повернутися у місто.