В мене з’явилося нове хобі: гортаю архівні сторінки каталогу, що вже давно неактивні, та роздумую, а чи не час вже діставати із запасників цю прикрасу… Не скажу, що це дуже результативне заняття, але інколи бувають чудові знахідки.

«Каталонія» — сет, народжений на початку 2015 року. Не скажу, що він зовсім не користувався успіхом, але й зірочкою не злетів. Що ми бачимо в описі? 

«Мінімалістичний дизайн та плавні м'які форми прикрас "Каталонія", підкорюють раз і назавжди. Прикраси без зайвих деталей передають основні риси стилю модерну, в якому виконані найяскравіші пам'ятки столиці Каталонії - Барселони. Сережки та каблучка без вставок підійдуть до повсякденного образу, чи то джинси, чи шифоновий сарафан, додають легкості діловому вбранню та будуть як рідні для стилю бохо». 

Навмисне зараз просто перекладаю, нічого не перефразовуючи та не змінюючи опис, бо так чіткіше помітно цікавий наслідок прогресу: за вісім років я таки навчилася трохи виразніше розкривати словами те, що намальовано. 

Мабуть усі, хто спостерігає якийсь час за моїми дописами знають, як сильно я обожнюю сонячну Барселону! А якщо раптом це захоплення та численні прикраси, присвячені місту і його доброму генію Антоніо Гауді пройшли повз вашої уваги, то пропоную замітку «Мерщій до Барселони!»  Прикрас у дусі модерну в нас вже стільки, що потрібно збирати барселонську колекцію. І ще в п’ять разів більше тематичних ескізів, які чекають свого часу, бо не дає мені спокою бурхлива енергія цього міста. 

А ще дивним чином прикраси з барселонською душею лишаються актуальними скрізь роки… Погляньте на «Пальмовий лист», створений у 2014 році — він такий же захоплюючий та справжній, як і раніше. 

Хоча чому я дивуюся?  Усі барселонські прикраси — відлуння старовинного міста та щирого, неймовірно прекрасного модерна, тому й у кожному атомі срібла живе непозбувна краса справжнього. 

От і знову «Каталонія». Пінне море щастя, вікна з широко розплющеними круглими очима, м’які хвилі парків та гребнів дахів. Які ще легенди й казкові історії відкриє ця віртуальна (поки що) подорож?… 

Тож побігла я уперед, з молодим та легким серцем, що вистрибує під ритмічну музику кам’яної гармонії вулиць! 

ОМ