Скажу чесно — цього вікенду повністю випала з робочої каруселі. Перший день разом з усією країною слідкувала за шоу за стіною в сусідів, а другого дня святкували день народження чоловіка і зустрічалася з родичами, тому й про традиційне есе згадала тільки що… Ой, фантастика! Та що ж таке та фантастика і де вона існує?
Десь там, далекими стежками Чумацького шляху впевнено подорожують рішучі герої майбутнього, яких ми зустріли у науково-фантастичних книжках і подумки відпустили торити космічні стежки.
За таємними дверима знаходять скарби (а інколи й сенс буття) неймовірно цікаві персонажі різного фентезі, казкового чи героїчного...
А ми чомусь знову і знову прокидаємося в жахливій антиутопії, де купка пришилепкуватих дідуганів, які напевне ніколи не читали гарних книжок, віддають антигероїчні накази і ракети прямують не в космос, а до житлових кварталів. Інші вельможні дідугани не знають, що з цим робити, тому делікатно виказують занепокоєність та стурбованість, поки світ летить у безодню. І це, на мою думку, один з найстрашніших фантастичних сценаріїв, який тільки можна було уявити.
У нескінченному потоці мемів та анекдотів, які породила фантастично-заколотна субота, око виловило комент Дмитра Глуховського (це автор успішного циклу антиутопій): «З'явилося розумне пояснення what the fuck was that: це просто був сон пригожина, котрий ми дивилися разом з ним. А потім лукашенко написав йому «Спиш?» і розбудив на найцікавішому місці» Оце мабуть і було найвлучніше пояснення дурного сезону серіала про грайливу боротьбу з кальмаром, коли усі серії вимушений дивитися безперервно, аж поки не занудить. 
Вмістилище майбутніх світів ховається у нашій голові, тому тільки від нас залежить, що створює наша уява. Сни про майбутнє гармонійне мирне життя вкрай важко дивитися під час війни, як і фантазувати про щось світле і утопічне, але без бачення майбутнього, без наполегливого ментального руху вперед ми приречені жити в матриці, де перемогла антиутопія про навалу зомбі після пандемії.
Тож нехай наші фантазії виливаються у наукову космічну фантастику, у захопливе казкове фентезі, де перемагає добро, щоб в Україні та цивілізованому світі будувалося майбутнє, орієнтоване на людину! А от локальні антиутопії хочеться залишити нашим «сусідам»... 
Тиждень, присвячений фантастиці в усіх проявах та віддзеркаленнях, оголошую відкритим.
Полетіли, друзі!
ОМ 
