Мій ескіз присвячений знаменитій "Конотопській відьмі" Григорія Квітки-Основ"яненка. Дуже мені подобається народна традиція підносити гарбуза як відповідь "ні" небажаним женихам. І в творі так смачно описано, як "пригостила" гарбузами панночка Олена пана Забрьоху - і смаженим на сніданок, і до коня причепила . Вигнала пана Забрьоху гарбузова сила одразу і з хати, і з хутора, і з життя Олени (аби не відьма Зубиха, то й назавжди). Отже, гарбуз - це тверде і непорушне "НІ", яке вимітає непотрібне жінці з її життя. І це "НІ" за допомогою такого надійного символа, як гарбуз, можна сказати не лише нелюбам, але й фальшивим друзям, шкідливим звичкам, непотрібним справам чи ситуаціям, в які нас втягують, ненависній роботі та іншим проблемам, великим і малим.   

В центрі ескіза розкішний гарбуз, внизу - гарбузиння з листочком і малесеньким камінцем (нагадування - "сила в гарбузі", ну і блиск камінця - це просто гарно), а із-за гарбуза видно голову жінки в хустці з ріжками - натяк, що якщо й гарбуз не допоможе позбавитись лихого і непотрібного в житті, то кожна жінка завжди може пробудити свою внутрішню відьму, хитру й розумну (куди тій Зубисі ), і тоді вже точно все буде по її волі.

Підвіс бачу випуклим, рифленим, не дуже великим - не більше 4 см довжиною і шириною. Петля для ланцюжка - пласка скоба ззаду.

Ох! Як же мені подобається цей гарбузик! Такий гарнесенький! Обожнюю гарбузи,як на смак, так і осінньому декорі. Із задоволенням носила б таку прикрасу. 

У мене народився ескіз каблучки, присвячений повісті "Тіні забутих предків" Михайла Коцюбинського. За основу я вирішила взяти вигляд чепраги -традиційної гуцульської прикраса-оберігу, застібки для зґард, намиста, коралів, верхнього одягу. Будучи однаковими і зчепленими, частини чепраги чудово ілюструють силу кохання і спорідненість душ головних героїв повісті Іванка і Марічки. Але оскільки мова про дівчину і юнака, я використала для каблучки різні орнаменти - чоловічий і жіночий. Чоловічий (верхній) взяла з зображення топірця-бартки, жіночий (нижній) - зі старовинної гуцульської жіночої прикраси. Між колами-"чепрагами" починається гуцульський орнамент "сльозка", який декорує шинку.
Каблучку бачу довжиною 2,5-2,8 см, в оксидуванні. Всі чорні лінії декору - вдавлені, ніби випалені на поверхні. Постаралась зобразити схему, хоча випуклості "чепраг" можна зробити і більш пласкими, не полусферами. 

Взагалі дуже цікаво перечитувати давно знайомі твори - міняється сприйняття, помічаєш забуті деталі, знаходиш нові сенси