Або як назвала її моя подруга: Ще не пізно. Вже не рано 
Ніколи не повертаюсь до ескізів минулих років.
За останній час впевнилась, що все відбувається саме так, як і має бути. Тому не сталося то й не сталося. Хоча минулорічну каблучку з Вікнами трохи шкода.:)
Але. Майже в той самий час в Ексклюзивах з’явилась каблучка з прямокутним камінцем говліту саме мого розміру, яка оселилась в моїй скарбничці. З певним натягом, але то було те саме «вікно», про яке я мріяла. Тобто Всесвіт натякнув що я вже отримала що хотіла, а комусь потрібно втілити бажання більше, ніж мені, і серед переможців саме моєї мрії цього разу не буде.
Тож зі Всесвітом не сперечаємось :)
Як завжди, думалось про одне, малювалось інше, а потім розгледіла оздоблення вікон одного старого будинку в місті (вперше підняла на нього голову) і все змінилось. Напевно, всі колись намагались вивести кульбаби з клумби – це майже неможливо. Ось і з голови їх викинути так само дуже важко. І, якщо подумати, а навіщо викидати?
Жовто-гаряча квітка, що пахне медом, сонцем і літом. Перші весняно-літні вінки та оті кружальця від молочного соку зі стебел, які нічим ані змити ані відіпрати. Жовті носи малечі, які занурюються в ті перші букети.
Насправді, жовті від кульбабок газони, то вже зовсім серйозна заява Літа на швидкий прихід. Ох, цього року ті кульбаби майже стеляться по землі,  з п’ятисантиметровими стеблами вінка не вийде. :( Але ж все одно квітнуть! І як гарно жовтіють посеред зеленої трави. Літу – бути!
Квіткова міні версія людського життя.
Проростати всупереч всьому та будь де, жити незважаючи ні на що, і – квітнути.
Яскрава, запашна квітка- молодість, досвід, збережений в бутоні з насінням, готовий розкритись та розлетітись де інде. Час елегантності та ошатності - квітка  в білій перуці, під якою ховається найцінніше – знання, що потрібно передати наступним поколінням. Потім легеньке «фу!....» завершує цикл. Але білі парашутики розлітаються скрізь. І там де вони впадуть, будуть нові квітки і нове життя.
Невеликий проміжок часу. Коли можеш все і все ще попереду, а потім все ще можеш все, але вже знаєш як це зробити. Найкращій період життя, сповнений сил, досвіду та енергії, головне – не проґавити.
Дуже люблю природні кабошони, але ця каблучка з  камінцями в фасетній огранці, цирконії або натуральні камінчики.
Камінець-квітка 6мм (або навіть 7 мм), а краєчок бутону з насінням 2мм (або 1,5мм). По верхній частині листя кульбабки що переходить в шинку де посередині наче лежить випукле стебло квітки. Листя огортає квітку кульбабки-камінець, а трохи збоку виглядає бутон з насінням, де маленький камінчик позначає майбутні «парашутики». Каблучка в оксидуванні, 19мм.
Природні та кам’яні прототипи
 


Квадратний ескіз


… Тільки  хто сказав, що вік елегантності не настільки цікавий?
Але то вже зовсім інша історія…