Фея Лимонного Цвіту - Лiора.

Останнім часом мене мало що по-справжньому дивує чи чіпляє. Ловиш себе на думці, що іноді ніби не відчуваєш себе живою — просто механічно виконуєш роботу, день заповнений рутиною, робиш те, що мусиш, і все. На автоматі. ​І ось в один із таких днів я йшла з роботи. З сумками — ну, як зазвичай ми, жінки, йдемо: дорогою щось купила, голова вже забита не робочими, а домашніми думками, турботами, планами на вечір. ​І раптом серед цієї звичної метушні краєм ока я помічаю щось абсолютно незвичайне. Дивовижне. Те, чого я ніяк не сподівалася побачити, хоча за ці роки, можливо, проходила повз не один раз, але просто не сприймала, не помічала. ​Я побачила ніжні рожеві пуп'янки. А поруч — немов якась усмішка подивилася на мене з гілки. Я зупинилася: «Що це таке?» ​Виявилося — лимон. ​Я вперше в житті усвідомлено побачила, як цвітуть лимони. І для мене це стало справжнім потрясінням, раптовим одкровенням посеред звичайного сірого дня. Ця тендітна, витончена краса настільки перевернула все всередині, що я прийшла додому і одразу намалювала ескіз — такий же ніжний і чистий, як ця мить. ​На цій хвилі, на цьому чистому емоційному видиху і народилася ідея каффів «Фея Лимонного Цвіту — Ліора». Це не просто прикраса, це застигле нагадування про те, як важливо посеред бігу зупинитися і побачити диво. 

P.s  ВООЗ поки що не внесла дефіцит казкових подій до міжнародного класифікатора хвороб, але хронічний брак див у крові офіційно призводить до депресії та збіднення ювелірного гардероба. Фея Ліора наполегливо рекомендує приймати дива двічі на день.