"Срібна мрія" — це творчий конкурс. У ньому учасники діляться своїм баченням прекрасного у тій темі, яка дорога їхньому серцю. Деякі з них наполегливо перемальовують свої ескізи-мрії з року в рік, тому що мають величезне бажання зустрітися з нею попри все.
Тут не захист наукової роботи, де потрібна скрупульозна точність інформації, математичні розрахунки тощо, тут емоції, думки та сприйняття кожної конкретної людини. Думати про те, як це зробити технічно, буде команда Орінго (виходячи з підсумків голосування), а поки що нехай кожен учасник вільно малює так, як йому бачиться. Ті, кому це імпонує, підтримають ескіз.  
Мені здається, Ваші зауваження виглядають як серйозний розбір серйозного нетворчого проекту. Але ця робота, як і всі інші — це політ фантазії. Вона може бути близькою і не близькою до оригіналу. У прикрасi, як на мене, головне - це емоцiя. Якщо намальоване знайшло відгук, то особисто мені абсолютно не важливо, наскiльки достовiрно влаштована на ескiзi клітина  з точки зору сучасної науки ( про це я почитаю за потреби у відповідних джерелах інформації).  Так от, я, поглянувши на цей ескіз, відразу подумки перенеслася в студентські роки на кафедру патологiчноï анатомії, де ми дуже ретельно розглядали й вивчали всі ці клітини, були щасливі, були молоді й сповнені сил. За це відчуття й занурення в добрі спогади я дякую автору ескізу, мені дуже сподобалося)

Оленочко, щиро дякую тобі за підтримку 
Сподіваюся, що рано чи пізно срібні кульбабки таки з'являться в Орінго, можливо, навіть  у вигляді вже намріяної каблучки на конкурсі 
Цьогоріч вирішила, що треба дати шанс давній мрії, хай навіть вона чудернацька та не всім зрозуміла, але так наполегливо просилася у світ у вигляді нового ескізу.
Рада, що тобі відгукнулося