Дуже давно не робила цю гілку. Думала що ми вже тут набридли всім отим своїм  Харковом. 
Але ж він такий гарний! І влітку, і восени, і взимку коли -20 і вдома опалення вже тиждень немає. Йдеш на вулицю погрітись та починаєш заздрити качкам, що плавають в воді яка парує. Але ж парує - значить тепла? Бо дуже вже холодно. І кришталевий ліс виблискує в промінях сонця - все навкруги вкрито товстим шаром льоду. Тільки думаєш не про красу, а про те що дроти теж вкрито тією кригою. І скільки вони ще витримають - хто зна....
Навесні місто прикрасили мимозами, не з золота та срібла, а з паперу та стрічок. Можна знову посперечатись на часі чи не на часі, і навіщо, але ж ті мимози такі гарні на тлі блакитного весняного неба! І дятел стукотить на весь парк - лагодить дерева до весни. І ми живі тут і зараз. Перезимували. 
В січні в місті була виставка Гамлета (зараз вона в Києві). Місто вже давно розмовляє зі мною його малюнками, а 365 робіт одразу в одному місті - це просто кайф. :)  Зараз в центральному парку виставка Києвстару про тих, хто тримає наш зв'язок під осбтрілами та дронами за будь яких умов. Ми не замислюємось як це все працює - бо працює ж! І ще є екскурсії та розповіді Максима Розенфельда, після яких закохуєшся в місто ще більше. Вони про минуле і майбутнє, і трохи про сучасне..
Виглядає як суцільне щастя. :) Напевно так воно і є... 
https://photo.oringo.com.ua/image/WwjS
https://photo.oringo.com.ua/image/WwjQ