
Ювелірний дім Орінго
0800-759-550
(безкоштовні дзвінки)

Трохи про Харків.

Для комментирования войдите или зарегистрируйтесь

46 posts / 0 новых

Дуже дякую всім, хто завітав! Це так класно, мати можливість ділитись тут своїми думками та почуттями!
... Ще в 2022-му році помітила, що ми тут, в Харкові, почали дуже багато говорити. Часто з незнайомими людьми і про все одразу. І ще чомусь дуже важко зупинитись, всі говорять і говорять, наче бояться не встигнути сказати щось дуже важливе. Можливо тому що дійсно можна не встигнути. Не забуду, як якась незнайома жіночка переповіла мені третину свого життя за кілька трамвайних зупинок. Як прилетіло, як тікали, як ховались, як живуть тепер. Зараз, здається, трохи попустило, але все одно зупинитись дуже важко. Особливо коли слухають. :) Гілка вийшла важкенька і таку чудову крапку знайшла минулого разу - три малюнки! Але у мене ще трохи краси залишилось, яку теж хотіла би щоб всі побачили. Не знаю, чи додавати сюди, чи вже досить?

Обов'язково додавайте. Знаєте, свого часу я багато чого не опублiкувала, тепер вже не увiйти в ту саму рiку. Ваша фоторозповiдь дуже цiкава, дуже важлива. Я читаю та роздивляюсь з таким задоволенням! Нехай тут завжди буде многокрапка. А потiм знову щось новеньке, бо життя продовжується, i ми його закарбовуємо.

Дякую! Я ще зовсім трішечки. :)
Перші дві - це 7 Склад. Завжди вважала це місце молодіжним і навіть не потикалась туди, бо вже не дуже себе відношу саме до молоді. Перший раз потрапила в цей заклад на свій день народження, якраз вигулювала каблучку Фангорн з сріблястим обсідіаном. І от вияівилось що ми з Фангорном дуже доречні в цьому місці :) Тобто зайвою там не почувалась зовсім.
Окрім того, що там дійсно найсмачніша піца в місті (хоча її ще в одному кафе на Римарській готують), там просто чудово. Другий поверх з оглядом на центр міста, смачна їжа, ну і локації, куди дівчата бігають фотографуватись і зрозуміло чому. :) Там дуже гарно. Важко уявити що це було колись майже за містом. Поруч - кладовище (так, сквер та Дзеркальний струмінь, а нова церква повернулась на своє колишнє місце замість зруйнованої. У нас взагалі люблять чомусь парки на кладовищах робити... ) Далі - дубовий гай (парк Шеченко), і все, місто скінчилось. Будівля на фото дуже стара, але потрапила в гарні руки і очікує на нове життя та яскраве майбутнє.
Ще там весняна Різдвяна церква (від колишньої Різдвяної залишився тільки сквер у формі хреста та назва вулиці, зовсім в іншому місці). І трішки вулиці Дарвіна, і вулиці Гоголя. Ну і, звічайно, Гамлет. :)

Дякую за післяслово і післяфото. Чекаю майбутні звіти. На одному з фото побачила Ваш силует. А мудрі слова пішли в оперативну памʼять. Для Гамлета життя - це жарт. Для мене воно інколи - диво.

Так :) Це було на екскурсії і не встигла сховатись щоб гарно зняти - треба було бігти далі.
З малюнками Гамлета у мене завжди якась історія. Ці були у проході у внутрішній двір дома за зачиненими гратами. Малюнки були цікаві, але з вулиці їх майже не було видно (почнемо з того що той провулок за Нікольским я, якщо й захочу вдруге знайти, то навряд чи, але якось тоді туди потрапили). Пуста вулиця, вихідний день, і тут поруч зупиняється машина і чоловік йде в той самий двір зі своїми ключами. Нас с донькою пустили і змогла сфорографувати малюнки. Місто вирішило що вони мені потрібні. Подякувала.
На вулицю Дарвіна потрапили саме під час заходу сонця. Це була заключна точка екскурсії. Майже все вже було сказано про будинки, тих хто їх будував та хто там жив. Захід сонця покрив позолотою всі будівлі. Якийсь час всі стояли просто мовчки та спотерігали як згасають останні промені сонця. Було таке відчуття що ти застряг десь між світами та роками.

Вечірній Харків.... Повірте, без світла ті ж самі парки та сквери теж чудові. Просто перетворюються на зачарований ліс (чи зачарований парк?). Минулої осені пару тижнів все було добре. І світло в парку ввімкнули, і я навіть встигла побачити та зафіксувати ту різнокольорову підсвітку. Це була просто казка! Жовте листя, жовті ліхтарі, фонтани... Потім прилетіло і знову повернулись графіки. Звісно, ж, освітлення в парку перестали вмикати. Але залишились світлини :)

І ще одна світлина загубилась. :) А тут я в цей час мабуть була вперше.
Вгадаєте де це? Я б, напевно, не вгадала б :) Освітлення все змінює

Бурсацький узвіз) Я його якось інтуїтивно відчула. Навіть здивувалася, що так швидко й точно. Я там сто років не була.
I Градусник світиться вгорі

Галю, величезна подяка за публікації!

Піду ще переглядати й читати

Так, звісно ж, Бурсацький :)

Я там зверху дуже люблю фотографувати (але, здається, туди не так давно теж прилетіло і щось посипалось ... :( Дуже шкода. ) а от знизу видно тільки коли з ринку на Балку йдеш. Ну і людно там в вихідні дуже. А ввечері так ошатно все виглядає! Не знала раніше, що там таку гарну підсвітку зробили.
Ще завжди дивувалась, чому будівля на площі такі дивні і не дуже гарні. А це, виявляється, стіни внутрішнього двору - хто ж їх прикрашав, звісно.
Там був дуже гарний комплекс і стояв будинок Дворянскього зібрання, де проходили гучні бали. Потім в цій будівлі був перший Палац піонерів (взагалі перший, не тільки в нашому місті), в якому колись організували першу "радянську" ялинку (зовсім не вихваляюсь, просто так історично сталось). На тому новорічному концерті грав на акордеоні батько Людмили Гурченко, якій тоді було кілька місяців. Цей будинок згорів в другу світову, прилетіло. Ті фасадні стіни, що залишились, вирішили знести і тепер там сквер. А єдина будівля що залишилась від комплексу дивиться на всіх внутрішньою стіною.
Ну про про тих "п'ятеро" що раніше "виносили холодильник з ломбарду" ми ще добре пам'ятаємо (ага, то теж з епохи динозаврів), а діти вже дивуються - це ми про що? Там теж цікава байка.