.. в неділю знову прилетіло поруч. О третій ранку, коли замислюєшся над тим, що спати хочеться більше ніж жити. Діти молодці, вискочили в коридор, а я заспокоїла як могла кішку (до речі, придбала їй заспокійливе, бо у тварин теж нерви не залізні, цього разу не знадобилось, просто поговорили та пообіймались) та пішла досипати.
Зранку перевіряла квартиру подруги, що зовсім поруч від місця прильоту. Вікна з вирваними замками вдалось зачинити, знайшла навіть випавшу сітку (комунальники вже поприбрали на той час скло, а умовно цілі сітки виставили рівнесенько рядочком біля під'їзду), тобто майже джек-пот цього разу.
В кав'ярні поруч, де не залишилось жодного вцілілого вікна, вже все було закрито плитами і, звісно ж, кав'ярня працювала. Бо народу багато і кава недільного ранку нікому не завадить. В магазині поруч без світла (пошкоджено мережу) продавщині провели екскурсію по асортименту товарів з ліхтариком від телефону і, звісно ж, нічого не купити було просто неможливо. Харків.....
І знову Макс Розенфельд з екскурсією "Як причудливо тасується колода". І так, я там була раніше і частково навіть все це чула :)
У мене таке враження що він має набір різнокольрового скла, яке, як в калейдоскопі, кожного разу складається в інший малюнок, тож надивитись неможливо. Інколи додаються нові фрагменти і малюнок стає ще цікавішим.
.. по цій вулиці я бігала до мами на роботу в ХПІ. Мама все життя викладала на кафедрі органічної хімії. Назви корпусів та їх розташування прописанні в генетичній пам'яті мого дитинства, А от вулицю я не любила. Маленька, темна, вона мені чомусь завжди видавалась страшною. Але варто було лише підняти голову...
Будинок Багалія на вулиці Багалія, в якому живуть нащадки Багалія.
Хто згадає років через 100 хто такий фрунзе (колишня надва вулиці), а от такі пам'ятки - те на віки.
Взагалі цей район, де викупала землю та будувалась колишня професура, називали Дурноляпівкою. Хто зна чому. Може відповідно до фаху забудовників - язиком ляпати. :)
Будинки і будиночки, звісно ж, Гамлет (Про "Не фонтан" тут писати не буду, але варто пошукати, там цікава історія)
Дрони з'явились відносно недавно.
Але чомусь в місті завжди тяжіли до викладання символів, що видно саме згори (той самий будинок Слово).
Ці два будники уособлюють серп та молот. Звісно ж, знизу видно лише скруглений серп, а ось ця шостикутна башта, то гайка яка кріпить серп до рукоятки. Знизу виглядає ну дуууууже дивно..
