Про те що в кожній країні час тече трохи інакше, мимоволі замислюєшся, коли стикаєшся з чужим життєустроєм не з позиції туриста, а трохи більше занурившись в тамтешній спосіб життя.

Якщо відправитись на чужину навчатись, працювати чи бодай взяти на себе частину функцій туроператора й самостійно розв'язувати організаційні питання, можна відкрити не тільки дивні звички місцевих, а й торкнутись більш фундаментальних питань — як от відносини з часом.  

Не шукаючи півмір, пропоную за ці 5 хвилин, поки ви читатимете статтю, обігнути пів земної кулі і відвідати Японію, країну високого технологічного розвитку та передових технологій. Хоча, здається, я дещо поквапилась з характеристикою.

Репутація світового лідера у сфері високих технологій та інновацій, яким Японія стала у минулому сторіччі, зіграла жарт з усіма, хто досі її такою вважає. Ні, японські автомобілі такі самі надійні та безпечні, надточне медичне обладнання досі рятує життя, а оптика, як і раніше, не має конкурентів. Та загалом мисливці за новітніми винаходами опиняються під холодним душем реальності, дізнавшись, що японці у звичайних, буденних питаннях застрягли десь у 1990-х.

Електронну документацію тут почали впроваджувати лише з настанням COVID-епідемії, коли старий документообіг не витримав випробування карантинними вимогами й не зміг забезпечити потрібну швидкість обробки даних в умовах ізоляції. Що й казати, якщо лише у 2019 році остання компанія в Японії, яка все ще використовувала пейджери, нарешті припинила надання послуг. А цифровий підпис досі не може подолати усталені традиції верифікації й навіть в серйозних державних чи фінансових установах вас попросять завірити документи іменною печаткою ханко.

Панує думка, що свого часу Японія зробила високу ставку на інженерію, помилково сприймаючи ІТ як високо ризикову галузь для інвестування. Японська інженерія була настільки випередженою, що вони не вважали за потрібне  розвивати програмне забезпечення. Ця ієрархія вплинула і на ринок праці, де зарплатні програмістів значно поступались винагородам конструкторів, тож чимало висококласних фахівців перебрались на захід, де ІТ розвивалось шаленими темпами впродовж останніх 20 років. Японія опанувала точну обробку, проте стратегічного бачення їй забракло. От тільки для самих японців це не є недоліком і певною мірою через притаманне їм особливе сприйняття часу.

Традиції свідомого споживання з зосередженням на тому, що маєш, прийняття недосконалості і швидкоплинності, а також вміння наповнювати життям не тільки події, а й паузи між ними зрештою вчать ставитись до часу не як до ворога, а сприймати його як безумовну частину життя. Не боротися з ним, не випереджати, а перебувати в гармонії з його плином.

Концепція Ма — це поняття, яке зустрічається в мистецтві, дизайні та філософії та описується як пауза, інтервал, або порожнеча в просторах, місцях чи часі. Тиша, роздуми та спокій не вважаються марно витраченими моментами.

Можливо, моя статистика не є коректною кореляцією, але, наприклад, співвідношення кількості клінік пластичної хірургії до кількості будинків для людей похилого віку в США  становить приблизно 1:1, в той час, як в Японії це 1:10.

Кінцуґі —  традиційне японське мистецтво реставрації кераміки, коли дефекти не приховуються, а навмисно підкреслюються, перетворюючи розбитий предмет на унікальний витвір мистецтва.

Великий відсоток тамтешнього населення  — це люди в поважному віці, що дбайливо ставляться до традицій і не поспішають впроваджувати зміни заради примарного комфорту. Навіщо купувати дороге нове обладнання та вчитися ним користуватися, якщо факс чудово працює, і всі в Японії все одно ним користуються?

Працівники Tamagoya, компанії, яка постачає традиційні ланч-бокси «бенто», отримують замовлення факсом та телефоном. Токіо, 2013 р.

В них на соціальному рівні відчувається перевага плавного, передбачуваного плину подій, а не терміновості. А успіх що для ремісника-одинака, що для великої корпорації —  це завжди шлях до поступовості та безперервності. Майстерність не досягається поспіхом. Майстерність жити — тим паче.

Наталія Орінго