На цьому тижні ми з вами багато подорожували, хай і уявно. Підкорили космічні простори, зазирнули у незмінно прекрасну Барселону, не забули про рідний Ужгород й зібрали срібну валізку… Та залишився ще один тип подорожей – у часі.
Наші уявлення про мандрівки у часі можна здебільшого розбити на дві великі групи. Перша – світлі мрії про «золотий вік», коли люди були добріші, світ загадковіший, а сукні пишнішими. Уява – добра пані, тож переносячись подумки в підсвічене романтичними ілюзіями Середньовіччя, ми якось забуваємо про відсутність антибіотиків, телефонів та жіночих прав.
Друга категорія навпаки малює минуле в максимально чорному кольорі: нещасні мандрівники у часі потрапляють обов'язково у роки чуми, тікають від кострів інквізиції і отримують запалення легень, намагаючися помитися в крижаній річці. Коротше, все настільки погано, що незрозуміло, як наші прапрабабусі та прапрадідусі взагалі могли якось жити…
Може, саме тому «Чужоземка» Діани Ґеблдон звертає на себе таку увагу: тут подорожі у часі стають лише приводом для того, щоб по-новому розкрити історію кохання – неквапливо та трохи замріяно. Головна героїня, Клер, вирушає у цю подорож із буремного «сьогодні»: у Європі щойно відгриміла Друга світова, і вона, медсестра, намагається повернутися до нормального життя разом із чоловіком-істориком. Опинитися у 1743 році, в охопленій боротьбою за незалежність Шотландії, серед незрозумілих звичаїв і нового кохання їй зовсім не на часі. Та доля не питає.
Цікаво, що книга і справді з'явилася на світ майже випадково. Діана Ґеблдон – вчена з трьома науковими ступенями – писала роман «для практики», не збираючись нікому його показувати. Натхнення прийшло від старого епізоду «Доктора Хто», де промайнув молодий шотландець у кілті – і цього виявилося достатньо, щоб розпочати один із найбільших епосів у сучасній літературі. Врешті-решт рукопис потрапив до читачів онлайн-форуму, а звідти – до видавців. Перший роман вийшов у 1991 році; відтоді серія розійшлася тиражем понад 50 мільйонів примірників.
На перший погляд «Чужоземка» – класичний любовний роман, у симпатії до якого навіть трохи ніяково зізнаватися. Розкішна обкладинка, багатосезонна екранізація, пристрасний горець… Але якщо вдивитися глибше, відкриваєш неспішну, у старовинному дусі, оповідь про кохання, родину та силу людського духу – незмінні в усі часи. Клер не витрачає багато часу на страждання: вона бере у власні руки і власну долю, і власну справу. А якщо в цій епосі ще немає пеніциліну – ми його вигадаємо!
Вільнолюбний і відвертий Джеймі та харизматична вперта Клер обережно рухаються назустріч одне одному, а Шотландія спливає кров'ю у вирі боротьби за незалежність. Крапля за краплею англійка Клер навчиться розуміти це протистояння і потроху обере долучитися до ніби то не своєї війни. Може, саме тому зараз, читаючи цю книгу, ми відкриваємо для себе ще один пласт: важко не співчувати країні, яка теж роками виборювала свою свободу.
А ще «Чужоземка», яка нещодавно вийшла у розкішному виданні з кольоровим зрізом та гарною обкладинкою, де квітне чортополох, – просто красива книга. На вас чекають неквапливі описи пейзажів і старовинних замків, нарядів (до яких, до речі, сама Клер геть байдужа) та розміреного побуту. Розглядаючи це минуле, яке завдяки таланту письменниці застигло немов у бурштині, якось сповільнюєшся і відпочиваєш душею сам.
Саме таку подорож і хотілося вам подарувати наприкінці цього тижня: не обов'язково далеко і не обов'язково швидко. Хороша книга, тепле світло нічника – і ось ви вже десь між Шотландією 1743 року та власним затишним кріслом. А на шиї поблискує срібний амулет, німий свідок того, як межі віків й кордонів розступаються перед нашою уявою.
Подорожуйте уважно: на цій дорозі можливі сюрпризи!
Ольга Орінго
