Сьогодні – Міжнародний день Африки, і це чудова нагода згадати, що ми взагалі знаємо про цей континент.

Не буває незначущих подорожей: навіть якщо відстань долається невелика й триває подорож усього декілька днів, все одно це подорож. А для подорожі що треба? Треба збирати валізу! 

Чи бачили ви старовинні карти? Ті, на яких кольори й досі наївно-яскраві, немов у Часослові герцога Беррійського, далекі землі населяють дивовижні звірі та племена, а на ще невідкритих територіях зміїться напис: «Тут мешкають дракони».

Друзі, допис вкрай незвичний, тому що для себе нічого ні в кого ніколи не прошу. Моє головне незмінне бажання не особисте, а спільне з усіма: хай закінчиться війна, Україна встоїть та поверне своє. Заради цього я продовжую працювати в Харкові та робити усе, що можу зробити. Але у свій день народження відпускаю в небо п’ять особистих святкових бажань, бо не виключено, що завдяки вам вони можуть виповнитися. 

«Ніколи не пізно почати займатися улюбленою справою!» — звучить як слоган якогось інтернет-коуча, чи не так? Насправді цю ідею придумали задовго до появи інтернету. Історія знає безліч прикладів того, що ніколи не пізно увійти в цю саму історію.

Про те що в кожній країні час тече трохи інакше, мимоволі замислюєшся, коли стикаєшся з чужим життєустроєм не з позиції туриста, а трохи більше занурившись в тамтешній спосіб життя.

Знову нагадуємо, що варто перевірити ваші реєстрацінні дані в особистому кабінеті. Чи актуальна там поштова адреса, щоби вчасно дізнаватися таємні паролі? Новий лист від Орінго зранку знову полетів одночасно до тисяч скриньок... 

В есеї, що передував минулому тижню ворожіння, поділилася з вами своєю улюбленою забавкою: в кожній книжці тепер дивлюся, що написано на 113 сторінці (є в мене з нею наразі якийсь дивний зв’язок) та запропонувала вам спробувати також зіграти й знайти цитату. 

Жила собі прекрасна принцеса. Вона зустріла не менш прекрасного принца, побралася, провела кільканадцять щасливих років у палаці…

Якщо вдуматися, існує дивний парадокс. Люди справді люблять старовинні речі... але чи завжди з такою ж повагою соціум ставиться до людей поважного віку, які часто і є авторами або власниками цих вінтажних речей? Розмірковуємо про це з пані Наталією.