Кожна людина має вроджену здатність відчувати гармонію та внутрішнє прагнення до хорошого. Ото я і надумала спосіб "тренувати" цю здібність.
Часто мовиться що мистецтво облагороджує, а що як цю його властивість застосувати на практиці?
Для цього потрібно створити квоту і зобов"язати заповнити значну частину навколишнього рекламного простору (третину, черть, точний відсоток значення не має) творами мистецтва.
Спробуємо уявити як це може бути, такі крихітні уривки з нової реальності:

1. Тиждень імпресіонізму у нашому місті і ми бачимо безліч банерів, сіті-лайтів. білбордів із картинами навколо.

2. "А зараз ми перериваємо наш ефір на поетичну паузу, скоро повернемося".

3. Щоранку у маршрутці звучить Місячна соната, чи, наприклад, "Пори року" Вівальді.

4. "Кохана спить, кохана спить,
Піди збуди, цілуй їй очі" внизу у касовому чеку. А ще рекламна акція - магнітик з картиною, скажімо, Гогена або Катерини Білокур, на вибір кожному, хто збере вірш повністю + розіграш 5-ти чохлів для айфона, на яких зображено "Зоряну ніч" Ван Гога. Рекламне гасло акції: "Зроби своє селфі прекрасним!"

5. Обов'язкові банери (чи звучання приємного голосу з динаміків) із постійним оновленням асортименту віршів усюди, де можливе, очікування в черзі. Таким чином можна корисно і приємно проводити час, який раніше просто нервово втрачався. Окрім того, а спробуй но почати кричати через заминку клієнта в черзі попереду після
"...і якби на те моя воля,
написала б я скрізь
курсивами: - Так багато
на світі горя, люди,
будьте взаємно красивими".

Ледь не забула, необхідною умовою має бути, щоб твори мистецтва були  створені, наприклад, не пізніше ніж двадцять років тому.  Це зовсім не через упередження щодо митців-сучасників. Просто інакше всю ідею буде зведено нанівець хореєм про вікна Века, чи банками кави Якобз у пасторальному стилі.

Чи стане такий світ ідеальним? - Мабуть ні.
Але мені дуже хотілося б пожити в ньому хоч кілька місяців.