Ідея, яку красу створити, прийшла не одразу. Спершу хотілось теж підїзд відремонтувати і в дворі лавочку пофарбувати. Але потім вирішила створити якесь незвичне і красиве місце на нейтральній території. щось абсолютно безкорисливе і екстримально незвичне.
Тоді і зявилась ідея створити перший в нашому місті та й мабуть в усій Україні ярнбомбінг
(уже погуглила, перший в Україні був в Києві на хрещатику, так що в мене другий )
Це дивне слово походить від англійського "ярн" - пряжа, і бомб - думаю не потебрує перекладу. В'язане ґрафіті, бомбардування пряжею - це нове модне явище вуличної культури, що полягає в обв'язуванні елементів міських вулиць та дерев. Головною відмінністю від інших видів є використання кольорових ниток та тканин, а не фарби чи крейди. Таке граффіті не є вандалізмом, не містить рекламу та має на меті прикрашання сірих місцин.
Ця течія зявилась відносно недавно в світі, але до нашої країни покищо недійшла, та й мабуть не для нашого менталітету ця штука. У нас бабусі і старі кофтинки розпускають і з них шкарпетки перевязують
Проте, з допомогою друзів та знайомих, мені вдалось зібрати деякі старі в'язані речі та покривальця, які і використали ми для прикрашання. 

Годівницю ми зробили з платикової пляшки, утеплили пряжею. Надіюсь пташечкам буде затишно і смачнов ній підгодовуватись взимку. Грибочок вязаний гачком. Ще є лялечка, нажаль вона в підготовче фото не потрапила, ви матимете змогу познайомитись з нею уже на фото результату прикрашання

Ось місцинка в нашому громадському парку, яку ми вирішили "бомбардувати".

Ось так все починалось:

Ідейку зробити ще й гойдалку підкинув чоловік. Він і зайнявся її реалізацією

Ось він уже відпочиває на ній, поки я обвязую решту дерев.

Нажаль дуже стемніло, коли я завершила всю роботуі загальної картинки немає, сфотографую завтра вдень. Покищо ще покажу ще пару окремих фото.

Картинка, до речі, це гобелен, сплетений колись мною на уроці праці в школі.

Надіюсь ці яскраво вкутані деревця  викличуть посмішку у прохожих та зігріють їх душі та серця цієї холодної осені та зими!

__________________________________

На наступний день.

Чесно признаюсь, ішла я на місце творіння сьогодні з острахом. По-перше усю ніч лив дощ. По-друге, переживала чи ніхто не вандалив  там, аж серце колотилось і вистрибувало з грудей. Аж поки не побачила щось якраве з-за дерев, Підхожу ближче - все на місці))) Лише в качелькі хтось зняв сідушечку і повісив поруч на мотузочці, так як на мокрому не зручно кататись 

Мимо проходила мама з хлопчиком і зупинились покатати, я не призналась що то моє творіння і просто спостерігала, як вони захоплено роздивлялись і фотографувались біля грибочка і на качельці))