Ця історія так і могла б залишитись в жанрі фотовідгуку, але ми з командою вирішили змістити фокус і на те, що відбувається по інший бік камери. Не без вашої участі, звісно, тому що серед відповідей Орінго-опитування були й побажання відновити традиційні фото-огляди з порівнянням різних прикрас.

Сподіваюсь, ми скоро поновимо рубрику Nota Bene і приділимо увагу багатьом моделям-прикрасам, проте сьогодні вся увага дістанеться одному герою. Маю попередити, що це загадкова персона й всіх карт нам про неї не розкрити. Проте це цілком можливо при особистому знайомстві з каблучкою "Спостерігач".

Каблучка "Спостерігач" в мене вже майже рік. Я дуже вболівала за ескіз Анастасії Вікторівни, бо, по-перше, ця сесія «Екслібрису» була присвячена улюбленому Стівену Кінгу, а по-друге… І тут логіка мене покинула, тому що я не могла зрозуміти, чим так вабить каблучка, яка повністю випадає з кола моїх ювелірних вподобань. В ній не було сяючих камінчиків та й оксидування в моєму рейтингу покриттів поступається родію. Єдине, чим мені вдавалось пояснити цю дивну симпатію — непересічний дизайн, який, на мій погляд, ідеально відповідає атмосфері книжкового світу Кінга. Та цей таємничий погляд крізь замкову щілину може відгукнутись на багато літературних творів і для цього не обов’язково бути фанатом короля жахів.

Втілення малюнку в металі підтвердило мої очікування — срібний "Спостерігач" дивився мені в саме серденько і запевняв, що наша зустріч є лише питанням часу. Це був той випадок, коли пручатись долі марно, тож тепер цей загадковий візаві за срібними дверима живе в мене й сповна користується правами улюбленця.

Рука сама тягнеться до каблучки і, як не дивно, прикраса пасує майже до всього мого одягу. Що до срібних компаньйонів, то ми зі "Спостерігачем" віддаємо перевагу сережкам "Катана" та "Кеані" зі Swarovski Ocean Grey. Іноді до нас приєднується каблучка "Орден мандрівників". Цікаво, як би схарактеризували такий вибір психологи. Можливо, як щось войовничо-насторожене зі схильністю до різноманітних пригод, та головне, що я з цим поєднанням почуваюся комфортно. Про зручність каблучки годі й казати, іноді навіть забуваю про її присутність.

Але сьогодні в нас запланований не тільки погляд попереду камери. Від уважного ока "Спостерігача" нічого не приховати, тож зможемо заглянути за лаштунки  мого робочого місця.

Зазвичай процес фотографування в мене доволі хаотичний та неорганізований. Звісно, дещо готую заздалегідь, наприклад шукаю якийсь реквізит (а саме обриваю вуличні кущі та дерева,  позичаю в друзів симпатичні інтер’єрні штучки, збираю усілякі камінчики, пір’їнки, намистинки та інший дріб’язок). Але сам процес відбувається часто-густо експромтом, бо робоче місце в мене залежить від погодних умов (наявності сонечка) й домашніх справ всіх членів родини. Тому я зі смиренністю пілігрима пересуваюсь квартирою в пошуках найбільш освітленого вільного місця. Минулий тиждень в Дніпрі видався настільки похмурим, що прийшлося вдаватися до хитрощів. Якщо у вас є коробка з-під торта, ізолон, пакувальний папір з-під взуття та пара рук, може вийти ось такий розсіювач світла на накамерний спалах. А ізолон, до речі, чудово працює в ролі фона і при певному освітленні може видавати "дискотеку" (як на цих фото).

Зловити світло — це пів діла. Прикраси в ролі моделей доволі примхливі і не завжди можуть стояти, лежати, висіти так, як хочеться мені. У професіоналів для цього є купа інструментів, що можуть утримати прикрасу в певній позиції. А у таких ентузіастів як я є те, що попадеться під руку. Зазвичай це риболовна ліска, дерев’яні шпажки, які закріплюю у різноманітні брусочки пінопласту, біндери.  Мабуть, наймагічнішим секретом (дякую за підказку Олені Анатоліївні) є "липучки" від  Faber-Castell . Це щось подібне до пластиліну, тільки  не залишає слідів. Крапелька липучки без додаткової опори може утримати на місці каблучку чи невеличкі  сережки.

Інколи для підвішування підвісів чи сережок я використовую звичайний вішак, коли шукаю кращий фон чи слідую за сонцем. Тому випадкові свідки дивуються таким інтер’єрним рішенням.

Зрештою, якщо заплющити очі на деяку безладність, можна сказати, що я цілком тримаюсь в межах творчої непередбачуваності. Але вже вирішила, що гнучкі тримачі на прищіпках я все ж таки замовлю для майбутніх оглядів прикрас. Залишається тільки вирішити,  які срібні моделі позуватимуть для вас наступного разу.