Іноді так буває: просто робиш те, що любиш, а трапляється диво... П’ять років тому в одній точці Всесвіту несподівано зібралися усі прочитані книжки і ще не створені майбутні прикраси, і назвали ми це особливе місце Клуб ювелірно-літературної творчості «Екслібрис»!

З чарівного капелюха ми випадково витягли удава зі слоном (перша каблучка в колекції була «Це шляпа?», відлуння творчості Екзюпері) і отримали ключ від дверей у величезну казкову країну, де мирно живуть люди, книги та прикраси, неймовірні Мавки і Русалонька, Патрицій, відьма та Стрілець, капітан Немо та примхлива Дейзі, Маленький принц і Аліса, квіти, котики та динозаври… Загальний культурний пласт людства складається з маси верств. Не применшуючи значення музики, архітектури, живопису, фольклору, кулінарних традицій та багатьох інших пластів, я вірю, що найважливіший культурний шар - література.

Книги посилюють уяву, співчуття та емпатію, а ще стимулюють кожен людський мозок розвиватися індивідуально. Книги дають нам у подарунок загальний код розуміння — якщо ми читали ті ж самі книги, то зможемо знайти й спільну мову.

Далеко не всі книги так впізнавані, як культовий «Маленький принц», але чомусь прикраса, створена за враженнями від книг, відрізняється особливою харизмою і тягне до себе людей, налаштованих на хвилю читання, незалежно від того, якою мовою вони читали книги . Досвід «книжного срібла» приголомшує – нас знаходять люди з різних країн світу, і вони хочуть носити прикраси із шелестом сторінок усередині.

Клуб та колекція «Екслібрис» стали для мене країною постійної радості, де завжди весна і дуже багато улюблених книг. Напевно, так я представляла в дитинстві ідеальний світ: тільки-но закінчили читати одну цікаву книгу, трохи погралися, побігали, пошуміли і почали читати іншу захоплюючу книгу. 

Про сенс існування клубу сказано у правилах так: "… відкриття нових горизонтів творчості, розкриття та розвиток нових здібностей, спільне створення особливих ювелірних прикрас та приємне спілкування однодумців". Це не звичайний творчий конкурс, не читацький марафон і не іспит на творчі здібності – просто шлях, який можна пройти у добрій компанії.

Дуже нескромно зазначу, що й тут досвід Орінго не має аналогів в Україні та світі. Безумовно, можна пробувати імітувати процеси, синтезувати назви та описи прикрас, повторювати форми готових прикрас, але неможливо відтворити живий ґрунт, з якого ростуть усі ці срібні дерева добра та краси. 

Зараз знову в клубі почалася нова сесія, вже двадцять друга (!), і цього разу без жодних обмежень — просто розповідайте про свою улюблену книжку у будь-якій формі прикраси. Не знаю, що нас очікуватиме у фіналі, просто хочу, щоб прогулянка книжними поличками виявилася цікавою.

Головне — поки є у світі хороші люди, які люблять книги та ювелірні прикраси, цей шлях має продовжуватися.

О.М.  

P.S. На додачу до святкової сесії буде ще й маленьке святкове завдання на честь дня народження Екслібрису: у коментарі напишіть, будь ласка, один абзац у дусі наступного малюнку, про ваше бачення можливої альтернативної долі героїв своєї самої улюбленої книжки. Завдання не дуже просте, та книжна фея срібної вдачі обов’язково когось нагородить.