Чим знак відрізняється від символу? Насамперед тим, що символ багатозначний. Його сенс може трансформуватися і набувати різних відтінків залежно від контексту, але при цьому щось основне, сама суть, залишиться незмінним.

Чи легко створювати втілення символів? Гарне питання. Відповідати на нього почнемо здалеку. Колись давно-давно… зараз здається, що цілу вічність тому, в Орінго з'явилася незвичайна ідея. Суть її була в тому, щоб створити прикрасу, яка б не була схожа ні на що, раніше бачене. Ідея зрештою втілилася в «Ілюмінатор» та слайди: витончену круглу рамку та серію срібних дисків, які можна було закріплювати у рамці та змінювати за настроєм. І першим слайдом у серії став "Інь-Ян", втілення знаменитого даоського символу єднання протилежностей. Він чудово підходив до ідеї слайдів: витонченість і мінливість конструкції з одного боку, ґрунтовність і надійність металу з іншого.

Час минав, серія зростала, з'являлися нові слайди. Крізь чарівний «Ілюмінатор» можна побачити безліч чудових речей, від Троянди Маленького принца до слонів та жирафів. У «Ілюмінатора» з'явилася компанія у вигляді інших рамок для слайдів. Змінився час, змінилися обставини, і в перший «Інь-Ян» було вирішено внести деякі зміни. І ось Орінго представляє оновлену версію того самого слайду, з якого все почалося.

…А тепер — про символи. Чи легко втілювати символи? Яку частку імпровізації та змін вони можуть дозволити? Адже без імпровізації не обійтися, особливо якщо символ сам по собі є настільки поширеним, що майже вже перестав зчитуватися.

«Інь-ян - один із найсильніших символів у світі, найпотужніший і найвідоміший логотип східних культур для всього людства… Але символ цей також нескінченно затертий використанням не по темі, мільярди зображень двоколірного кола присутні в видимому світі на різних товарах, створюваних людиною, і вже не говорять про себе».

На жаль, якщо люди дивляться на щось занадто довго, вони перестають це бачити. Як же змусити їх бачити знову?

Концепції інь-ян не одна сотня років, і навіть не один десяток сотень. Ідея про дві засади всесвіту зародилася в китайській культурі в незапам'ятні часи. Спочатку слова «інь» та «ян» означали тіньову та освітлену сторони гори відповідно. Протягом сотень років ці досить прямі і конкретні значення сягали все більших ступенів абстракції. Від позначення двох протилежностей - світлого і темного, твердого і м'якого, гарячого і холодного - інь і ян прийшли до символізму двох початків, що формують всесвіт: рухливого, активного, діяльного, мирського — та спокійного, пасивного, оберігаючого, потойбічного.

«Інь і Ян — два взаємоперетікаючі і взаємозалежні початку, що постійно перетворюються, один початок не може існувати без іншого, і в кожному міститься частинка іншого».

А зображати ці початки у вигляді такого витонченого знака вигадали даоси, надихнувшись буддійськими мандалами. Вважається, що графічну форму знаменитого символу вигадав великий даоський учитель Чень Туань, який жив у X столітті. Якби Чень Туань жив у Європі в епоху Ренесансу, його можна було б на всіх підставах назвати людиною Відродження: він займався філософією, історією, медициною, географією, астрономією і навіть писав вірші. Цілком можна собі уявити, що великий вчитель між справою, у перерві між філософськими студіями та віршами, зобразив на полях символ Всесвіту.

Як бачите, символ «інь-ян» дуже глибокий і складний. На жаль, у Європі через часте використання він знову втратив неабияку частку своїх значень, перетворившись на етикетку для китайської культури, втратив свою силу, «розчарувався». Своїм новим слайдом Орінго спробував зачарувати цей символ знову, зробити його видимим та зрозумілим. Як саме?

По-перше, це, звичайно, сама форма слайду. Округлий символ буквально сам підказував, як його слід втілити. Слайд "Інь-ян" динамічний, його можна обертати в рамці, і це ще сильніше підкреслює суть символу - перетікання та рухливість.

По-друге, це фактура. Розмежувати «інь» та «ян» виключно за допомогою кольору було б передбачувано і надто просто.

Тому дві половинки слайду відрізняються не лише відтінком, а й фактурою — рівним, спокійним рельєфом на боці «інь» та поздовжнім, стрімким на боці «ян».

А якщо слайди ще не знайшли шлях до вашого серця, «Інь-Янь» з’явився в каталозі у вигляді лаконічного підвісу, який не потребує для себе окремої оправи. І в тому, і в іншому вигляді символ виглядає красиво та виразно.

Оманливо простий і шалено стародавній, «Інь-Янь» таїть у собі безліч смислів та підсмислів, як і будь-який символ. І так само він здатний трансформувати своє значення для кожного контексту, ситуації чи людини. При цьому його основна суть – дуалізм, плинність, рівновага та гармонія – залишається незмінною.

Женя Орінго