Маленькі ґудзики крутять коліщатка історії кілька століть поспіль. Для людства це не випадковий винахід, а ознака певного рівня еволюції. Тому що річ, яка раніше виконувала суто естетичну роль, після невеликого доопрацювання зробила грандіозну революцію в одязі. Люди отримали свободу рухів та безліч нових силуетів, але разом з тим мали виховати в собі уважність і відповідальність.

Ґудзики не терплять зверхнього ставлення і за легковажність карають неохайним виглядом. Вміння застібати та розстібати ґудзички — навичка, яку діти й сьогодні опановують не одразу. Це з блискавками та липучками все легко, а до ґудзиків годі й підходити без спритності у маленьких пальчиках, кмітливості й зосередженості. Блискавки ніби створенні для нашого надшвидкого світу: з ними звільняєшся від старого та впускаєш у життя нове навіть не встигнувши прив’язатись до речі. Проте ґудзики поступово вибудовують особливий зв’язок з речами, залишаючи на кінчиках пальців пам’ять про форму застібки та м’якість тканини. Але для мене ґудзики — це не тільки про розвиток і дорослішання, вони ще про любов та турботу. Помітити проріху на стрункому рядочку застібок та пришити крихітну згубу, що так невчасно відірвалася, — чи це не прояв уважності до близької людини? На ґудзиках тримаються пояси штанів, планки сорочок й краї манжетів, а самі ґудзики зберігаються там, де між людьми панують повага та єднання. Саме цим відчуттям надійності й підтримки, що базується не тільки на силі й стійкості, а йде від самого серця, для мене наповнений роман Фредріка Бакмана «Чоловік на ім’я Уве». Малюючи для двадцять шостої сесії «Екслібрису» ескіз прикраси, яка б асоціювалась з характером відлюдкуватого та незговірливого Уве, я не могла точно сказати: на папері «шапочки» гвинтів у формі ґудзиків чи це в першу чергу ґудзики, які на догоду практичному старому обернулись гвинтами.

В житті Уве легко міг обійтися обмеженою кількістю речей, та головне, щоб з-поміж них були інструменти. Адже саме надійні молотки, гострі пили, працьовиті викрутки забезпечували чоловіка всім іншим: з ними та завдяки парі спритних рук Уве міг зібрати автомобіль, побудувати будинок.

 «Люди мають виконувати якусь функцію, вважає він. А він завжди був функціональним, і ніхто в нього це не відбере».

Та далі практичних речей і їхньої функціональності магія інструментів чомусь не ширилась. Вони були безсилі, коли справа доходила до спілкування з оточенням — території, на якій важливо вміти домовлятись, підлаштовуватись, змінюватись і бачити розмаїття відтінків у людських відносинах.

«Він був людиною чорного й білого. А вона була кольором. Усіма кольорами його життя».

Для Уве його провідником у незрозумілій дійсності була кохана дружина Соня, єдина близька людина у світі, яка приймала його зі всіма дивацтвами та недоліками. Адже для людей з твердими життєвими принципами важливо знайти не тих, хто допоможе їм змінитись, щоб бути схожими на більшість і адаптуватись до «ворожого» світу, а тих, хто зробить їхнє перебування в ньому щасливим, не зраджуючи себе. Для Уве все навкруги трималось «на гвинтиках» його правил і непорушних життєвих поглядів і сенсом, опорною конструкцією цього світогляду завжди була дружина. Відчуваючи беззаперечну підтримку з її боку, ніжність, вдячність і любов, він пізнавав те щастя, для якого ще не віднайшли креслень та деталей.

Уявляю, з якою турботою Соня пришивала б на старомодні сорочки Уве (бо навіщо купляти нові, якщо ці виглядають цілком пристойно) срібні ґудзики «Гвинт». Прості на вигляд, але зрозумілі й практичні, як всі речі, що полюбляє Уве. Невеликі, бо менш за все Уве хотів би бути схожим на бізнесменів у дорогих костюмах з масивними запонками, але достатньо надійні, аби втримати разом краї манжетів чи приборкати неслухняний комірець. Як батьків годинник, вони завжди поруч, безмовно виконують свою функцію, не заважаючи займатись звичними справами у майстерні. Але Уве знає, що головна цінність цих ґудзиків-гвинтів в теплі люблячих рук, які їх пришивали.

Свою пару срібних ґудзичків я вже встигла приміряти й на сорочки синів. Можу сказати, що для прихильників ділового або casual-одягу з «родзинкою» це просто знахідка. Якщо ви вже випробували контрастні комірці, невеличкі вишиті акценти на нагрудній кишеньці, оригінальний дизайн планки, то такі ґудзики додадуть розмаїття звичним речам. Але цим можливості нових прикрас не обмежуються.

Вдала форма та невеликі габарити виявились ідеальними… для сережок. Зрештою це перетворилось в історію про те, як гвинти потоваришували з цвяшками, а точніше як в нашому каталозі з’явилась ще одна пара зручних і сучасних сережок «Гвинт» з цим надійним замочком. Завдяки невибагливості сережки поєднуються з прикрасами у різноманітних стилях, впевнено почуваються як у ювелірних колекціях жінок, так і чоловіків. Та хіба це не привид мати спільну пару на двох? Адже і гвинтики, і ґудзики створені, щоб поєднувати, скріплювати та підтримувати.

Зовсім скоро новинки з'являться на сторінках нашого каталогу. Не пропустіть нагоди приділити увагу близьким людям цим милим дарунком або потішити самих себе срібними крихітками. Нехай вони надійно утримують радість та щастя поруч!

Наталія Орінго