Завжди трішечки сумно завершувати сесію «Екслібрису»: здається, що от-от і відкриється ще одна варта уваги книга, народиться ще один цікавий ескіз, а потім ще та ще… Та як ми знаємо, майстри своєї справи – люди зайняті й цінують свій час, тож не будемо затягати і одразу перейдемо до найголовнішого.

Отож, по результатам двадцять шостої сесії в руки до майстрів Орінго для втілення  потраплять:

 Ескіз-оберіг Еліни Альбертівни (Lina2018) по мотивам роману  Ентоні Дорра "Усе те незриме світло".

«… Малювався він не для конкурсу, а як оберіг. Тоді вибуховою хвилею розтрощило вікна в одному чарівному магазинчику. … Тому я і помістила один чарівний будиночок усередину алмазу, який зламати дуже і дуже непросто.

Мені здається, що ескіз підходить для цієї сесії клубу, адже роман відображає копітку працю різних людей різних епох.  Ентоні Дорр працював над романом цілих десять років, ретельно проробляючи усі сюжетні лінії. Алмаз, знайдений у нетрях острова Борнео, "найталановитіший різьбяр шліфував вісімдесят днів» …

Завжди відчуваю глибоку повагу до людей, здатних працювати не тільки головою, а й руками. Ювеліри, кондитери, шевці, будівельники, художники, музиканти, інженери, садівники та багато інших. Вони привносять красу у наш функціональний світ. А краса, як відомо, рятує».

 Ескіз срібних гудзиків від Тали Орінго, що «присвячується занудам і бовкунам, які роблять наш світ чеснішим». Створений за мотивами роману «Чоловік на ім'я Уве» Фредріка Бакмана.

«Уве майже завжди можна було побачити з викруткою у руках. Людина, яка може розібрати авто до гвинтиків а потім зібрати знову, чи побудувати власноруч будинок, знає ціну хорошому інструменту. В Уве його повний сарай. Нехай він не став керівником великого холдингу та не започаткував родинний бізнес, але Уве був людино справи…

Та якщо ви знайомі з цим старим бовкуном, то знаєте, що Уве й прикраси несумісні — він розумів лише практичні речі. … Тому мені не залишалось нічого іншого, як втілити аскетичні погляди цього «старого зануди» у формі ґудзиків. Вони трохи пошкрябані від часу і майже одного віку з годинником, що дістався Уве від батька. Але надійні як звичайний ґвинт. А ще вони зовсім не схожі на блискучі запонки «костюмів» що просиджують дні за своїми комп’ютерами та роз’їжджають в іномарках».

Срібні гудзики в Орінго – це щось нове  Як ми пам’ятаємо, як саме ескізи виглядатимуть в остаточному варіанті в сріблі, передбачити важко – тут навіть Таро не допоможе. Тож з нетерпінням чекаємо, що саме вийде… Певний час, до речі, зачекати доведеться, адже спочатку в черзі втілення «Срібної Мрії – 2024». Але цього року прикраси по двадцять шостій сесії ми побачимо!

Щиро дякуємо усім, хто долучився до творчого обговорення – без вашої наполегливості і завзятості ніякої магії і краси б не вийшло!