Розмовляючи про книжки, ми не могли оминути тих, завдяки кому вони друкуються й розповсюджуються – видавництва! Сьогодні команда Орінго ділиться своїми улюбленцями: де ми найчастіше знаходимо гарно ілюстроване натхнення, що має заманливий аромат нових сторінок?... Зараз розкриємо усі карти. 

 Олена

Є в Києві таке чарівне київське видавництво ArtHuss – якщо бачу їх нові книжки про мистецтво, просто втрачаю волю. Після отримання посилки з книжками ніжно обіймаюся, але не читаю одразу, а ховаю до скарбниці. І коли в мене виникає складний настрій чи хочеться хвилинку спокою, йду до шафи та з заплющеними очима беру рятівне книжкове коло.

Харківське видавництво Олександра Савчука також вміє здивувати і потішити: понад тисячі сторінок статей, листів, ілюстрацій — усе те, що майже не знайдеш у мережі, та й не знатимеш навіть, що це треба шукати. Мабуть я б і ніколи в житті не звернула уваги на збірник есеїв Грушевського з досить нудною назвою «Наша політика», що вийшла у Львові в 1911 році, якби одного дня не купила двотомну хрестоматію «Василь Григорович Кричевський». 

 Тала

Місце для улюбленого видавництва у моєму серденьку радше схоже на велелюдну читальну залу, аніж на кімнату для усамітнення. На щастя, українські видавці постійно дивують якісними новинками, тож обрати одного просто неможливо (натомість з анти-героями книжкової галузі все простіше, та сьогодні не про них).

Окинула оком свою невеличку бібліотеку і зупинилась на трьох томиках харківського видавництва «Час майстрів». Наскільки можу судити з дописів у книжковій блогерській тусовці, видавництво це не розпіарене, проте знайомство з ним може стати для вас приємним сюрпризом. Спеціалізується на книгах для дітей, люб'язно пропонуючи навіть «книги для тих, хто не любить читати». Першим замовленням на сайті видавництва стали «Тигролови» Івана Багряного. Автор, твори якого сьогодні не видає хіба що лінивий. Та як людина, трохи схиблена на красивому оформленні книг, з усією відповідальністю можу запевнити вас – видання від «Часу майстрів» найгарніше! Ілюстрації Євгена Харука ідеально доповнюють текст, при цьому залишаючи простір для уяви читача.

А потім я випадково натрапила на рекламу новинки, книги Отфріда Пройслера «Крабат»… Золотий зріз, атмосферні ілюстрації, закладинка-перо, а всередині містична історія, сплетена з німецьких легенд. Вперше в житті я так чекала початку продажів книги і в результаті прочитали з дітьми на одному диханні. На черзі наразі «Тім Талер або проданий сміх».

Та говорячи про візуальну складову, було б несправедливо обійти якість друку. З цим у «Часу майстрів» все на тверду п'ятірочку! Папір, верстка, шрифт перетворюють час, проведений з цими книгами, на дійсно комфортний відпочинок як для душі, так і для очей. Коли видавництва в пошуку власного стилю експериментують (часто невдало) з версткою та шрифтами, обирають нестандратні кольори для друку, знайти приємні у всіх сенсах книги, дійсно цінно.

 Оля

Поки я пишу цей текст про своє улюблене видавництво, мій кіт небезпечно балансує на стопці книжок. Є в мене така негарна звичка – не прибирати ще не прочитане в шафу, а складати його біля ліжка, створюючи хитку вежу. Придивляюся: так і є – всі ці книги з видавництва «Лабораторія». І так, просто зараз до мене їде ще одна посилка!

«Лабораторія» позиціонує себе як магазин «найкорисніших книг»: тут першими з’являються зарубіжні новинки в якісному перекладі, щоб інтелектуальний потік між країнами не зупинявся. Втім, книжок українських авторів тут також не бракує. А головне – тут не бракує книжок дивний й неочікуваних, на будь-які гострі теми: «Лабораторія» не боїться бути незручною, дивною, шукати нові шляхи й експериментувати, і цим мене дуже приваблює.

Сайт «Лабораторії» нагадує мені бездонну скарбничку: тільки дочитав одну анотацію і вирішив, що це тобі треба, як тут же починає дражнитися нове передзамовлення. Добре, що бонусна система в них теж досить приємна… Наразі дуже чекаю готичний детектив «Сім костелів» і історію кохання, співзвучну з «Все те незриме світло» Ентоні Дорра – «Пильнуй її». І користуючися нагодою, ще раз подякую за видану «Поклич лисицю» – трішки жахливі казки для дорослих «Лабораторія» вміє знаходити пречудово!

А для таких шалених читачів, як я, які не розлучаються з книгами навіть у дорозі, «Лабораторія» має партнерський застосунок Librarius – простір для легального читання українською онлайн. І хоча я звертаю більше уваги на сенс та зміст книжок, його зручність та естетичність також гріють душу.

 Анастасія

Як амбасадорка сестринства, шаленію від Сreative Women Publishing. Це перше таке видавництво в Україні: його заснували жінки для жінок. «Ми хочемо, аби жінки звучали різними голосами і говорили на важливі для них теми. Хочемо, аби жінки читали наші книжки і знаходили власний голос. Ми хочемо жити у світі, де жіночі голоси є почутими». І це той випадок, коли зневажливе кліше «жіноча література» тут аж ніяк не вийде прикласти.

Тут є і психологічна проза, і щось комедійне, і мотиваційні есеї, і фентезі. І нон-фік є також. А ще саме ця неймовірна команда жінок перевидала «Перший вінок». Мої особисті бажанки – серія «Проявляйся», там видають дебютанток, відкриваючи нові імена. Порада від мене: книга «Імена» від Слави Світової. Особливо якщо ви любите зануритися в коротку історію, як у швидку воду. Особливо – якщо вам треба вийти з нечитуна.

 Женя

Мабуть, моє улюблене видавництво – це «Видавництво Старого Лева». По-перше, тому, що практично всі їхні книжки – справжні артефакти, якими можна і треба милуватися. Оформлення книжок у «Старого Лева» – окремий вид мистецтва. Особисто мені особливо подобається оформлення серії про Дискосвіт з ідеальним поєднанням міфологічності та легкого божевілля.

По-друге, тому що «Видавництво...» має чудовий смак на дитячі та підліткові книжки. Воно добирає такі твори й оформлює їх так, що навіть дорослому захочеться скупити весь розділ дитячої літератури!

Ну а по-третє, в атмосферу книгарні-кав'ярні у Львові просто неможливо не закохатися! Хоча це причина вже зовсім суб'єктивна.

 Наталка

Коли я вперше познайомилася з проектом «Українська рукописна книга» від видавництва Горобець, мене вразила його масштабність та унікальність. Це  справжня місія збереження та популяризації української рукописної традиції. Вона не просто популяризує давню українську писемність, а й відроджує її через факсимільні видання, що дозволяють сучасним читачам побачити й відчути автентичний вигляд наших рукописних скарбів.

Головна ідея проекту – створення факсимільних копій пергаментних манускриптів, щоб сучасні читачі могли доторкнутися до скарбів української книжної культури. А також це повернення пам’яток української писемності, оригінали яких на жаль, досі знаходяться за межами України.

Наприклад, це Турівське Євангеліє (ХІ ст.), переписане в Києві, сьогодні зберігається у Вільнюсі, а завдяки цьому проекту стало доступним і українському читачеві. Галицько-Волинське Євангеліє (ХІІ ст.) – перша факсимільна публікація унікальної пам’ятки, яка демонструє високу культуру письма княжої доби. Холмське Євангеліє (ХІІІ ст.) привертає увагу не лише текстом, а й своїм оздобленням і мініатюрами.

Серед інших відомих видань – Реймське Євангеліє (ХІ ст.), яке, ймовірно, належало бібліотеці Ярослава Мудрого, та Молитовник князя Володимира (XIV ст.), що зберігається у Нью-Йорку. Цікаво, що окремі рукописи, як-от Апостол Христинопільський (XII ст.), були розпорошені між різними країнами, і проєкт об’єднав їх у факсимільному відтворенні.

Мене вражає не тільки історична цінність цих книг, а й сам підхід до їх відтворення. Видавці ретельно відтворюють кожну деталь – від кольору сторінок до текстури сторінок. Це справжнє повернення до джерел, яке дає змогу не лише прочитати стародавній текст, а й відчути зв’язок із минулим.

З любов'ю, команда Орінго