Іноді саме факт того, що прикраса була виготовлена вручну, а не поважно пройшла через конвеєр автоматизованих процесів, є вирішальним фактором при виборі обновки. Є в цьому якась звабливість, причетність до тисячолітнього ремесла та дотичність до плекання ювелірних традицій.

Прихильники таких прикрас вже неозброєним оком помічають характерні ознаки того, що металу й каменів торкались здебільшого чутливі пальці майстра, а помічники-машини — лише за необхідності. Це і кропітка закріпка кожного найменшого камінчика в металі, замість лиття моделі, в котрій камені одразу встановили у віск. І неповторний для кожного виробу візерунок кування проти сформованого в рендері патерну, що тиражуватиметься тисячами. І надання переваги каменям нестандартної форми чи огранування, а з ними разом і сміливішому дизайну.

Все це приходить з досвідом й набаченістю, чим більше цікавишся світом прикрас, тим легше розумієш суть ювелірних процесів і який результат вони дають. А, значить, можеш скласти для себе певну систему координат, в якій ціна, яку ви готові заплатити за прикрасу, залежатиме тільки від матеріалів, досвіду й майстерності ювеліра і витраченого часу, і аж ніяк не від бажання маркетологів продати дорожче «історію».  Та є ще один спосіб легко визначитись, що саме ця прикраса пам’ятає тепло рук. Існують певні ювелірні технології, які ще не до снаги науковому прогресу. Вони витримали випробування часом й промисловими революціями, але, як і багато століть тому, піддаються лише талановитим рукам майстра.

Наприклад, тонке мереживо філіграні. Для цього срібного плетива й досі використовують ручний труд. Від найпершого етапу, витягування з металевого злитка дроту товщиною 0,3мм, до складання об’ємної композиції із тендітних заготівель. А ще це одна з небагатьох ювелірних технологій, яка історично поширена у різних куточках світу. Ми вже писали про майстерність кримських ювелірів і про те, як ця культурна спадщина зусиллями радянської влади опинилась на порозі знищення. Та філігранні традиційні прикраси можна знайти мандруючи світом і це будуть різні вироби з характерним національним ансамблем елементів. Але знайомство з філігранню точно буде неповним без згадки про батьківщину мереживних прикрас — Португалію.

Для порівняння художнього стилю пропоную завітати й до азійських майстрів. Ложечка для чайної церемонії з щільним срібним полотном, ледь посіченим тонкими отворами, здалась мені доволі оригінальною спробою прочитання давнього ремесла.

На черзі технологія, яка потребує не тільки впевнених рухів, а й чіткого зору й своєрідного «шостого чуття».

Тільки в сукупності ці здібності допомагають ювеліру-емальєру створити тендітний шедевр з перегородчастою емаллю (Cloisonné). Це техніка емалі, при якій основу заповнюють тонкими перегородками, а потім цю форму з металу заповнюють емаллю — кожному сектору свій колір. Від стародавнього Єгипту до сучасності техніка перегородчастої емалі використовується для прикрашання приміщень, предметів інтер’єру і безпосередньо для створення ювелірних прикрас.

Її близька родичка, техніка plique-à-jour, нагадує вітраж і знайома вам за прикрасами «Dragonfly» з емаллю. Найбільшого розквіту вона досягла в епоху ар-нуво, тоді напівпрозорі емалеві віконця органічно доповнювали природні форми та плавні лінію стилю.

Мікромозаїка потребує тих самих професійних якостей, що й попередні техніки, плюс вагон терпіння та посидючості. А ще майстри, які володіють цим ремеслом, мають навички склоробів, адже сировиною для орнаменту слугують дрібні скалочки скла.

Приготування палітри для певного малюнку, витягування скляних трубочок та їх подрібнення — все це трудомісткий, тривалий і всього-на-всього початковий етап магії. Як події розгортатимуться далі, пропоную подивитись у наступному відео.

Хоча прогрес поки неспроможний повністю замінити труд ювеліра, саме завдяки йому ми маємо можливість стати свідками народження рукотворної краси. Створення прикрас —процес де в чому інтимний, він потребує зосередженості й спокою, і кожен такий фільм допомагає повною мірою уявити, скільки всього вміщають в собі крихітні прикраси: знання, досвід, уяву і щиру любов до справи.

Наталія Орінго