...У бабусі ми бували рідко, бо за її життя було не так легко дістатися у село за 800 км від нашого міста... але спогади про доброту в її очах і постійне бажання нагодувати міську дитину щоразу оживають, коли ми готуємо за сімейними рецептами 

Будучи від народження панянкою, вона під час війни була змушена працювати на панів у іншій країні Всі заздрили її господарям, бо ніхто так смачно не готував, як Марія.

"А ти – пані", – відзначив офіцер ворожої армії, коли вона відважила йому ляпаса за те, що підійшов надто близько і пильно дивився на принади (вона була фігуристою красунею з білосніжною шкірою, густим волоссям кольору стиглої світло-золотої пшениці і васильковими очима). До слова, перманентне почуття гідності успадкували всі жінки нашої родини

...Ранок у селі – це відчуття, ніби десь життя вирує без тебе, бо на повну гучність лунають звуки усього живого, що є на подвір'ї, і кличе до столу аромат бабусиних сирничків або пряженого молока з пальошками (розмістила б цей рецепт, але схожий конкурсний вже є)... ммм... як не дивно, цю смакоту легко приготувати за 15-30 хв (залежить від порції). 

Інгредієнти:
350 гр кисломолочного сиру
2 яйця + 1 жовток
(на око і за смаком)
жменя манки
в міру цукру
дрібка солі
стільки ж соди
трохи ванілі



У чому ж секрет?)) Власне, їх два))

Перший – у цій страві поєднуються традиції і сучасність, бо кілька століть тому, коли мої предки по жіночій лінії почали передавати одна одній кулінарні секрети (звісно, усно; дівчатка, навіть панянки, грамоті не навчалися – мою бабусю вчив мій дідусь), про такі чудА як ваніль і близько не чули – страви були смачними за рахунок натуральних якісних продуктів.

Другий – бабуся завжди додавала +1 жовток (без білка) у випічку, якщо за рецептом мали бути яйця. "Це наше сонечко", – говорила вона мені, хитро посміхаючись. Шкода, що я так і не дізналася, що означав цей ритуал... але щиро його виконую, коли печу здобу (ніколи не підводив – завжди пишне тісто! ех, тут би рецепт традиційної паски розмістити, але ж потрібна демонстрація). 

Приготування:

1. Сир розім'яти (якщо крупні фракції) і віджати (якщо дуже вологий).
2. Додати яйця і жовток, цукор (з ваніллю або ванільний цукор – кому як до смаку), сіль і соду, "щедру жменю" манки.
3. Лишити на кілька хвилин постояти, щоб манка увібрала в себе вологу. Якщо маса рідкувата - додати ще трохи.
4. Сформувати "колобочки", перед обсмажуванням – приплюснути як зазвичай на сирники. УВАГА! За що люблю цей рецепт – ніякого обвалювання у борошні/сухарях тощо. Все чистеньке і охайне, а сирнички не прилипнуть до сковорідки.
5. Смажимо як завжди. У нас – чавунна пательня, тому з олією, але можна і на антипригарній чи будь-якій іншій, як звикли.
6. Перевертаємо і слідкуємо чи не підкрався хто хижий От я не вслідкувала – "в живих" лишилася лише порція на роботу (ледь відвоювала).
7. За умов, якщо вдалося забарикадуватися і зберегти всю партію – розбарикадовуємось і кличемо всіх до столу. 

СМАЧНОГО ЛАСУВАННЯ ПИШНЯКАМИ!!!!!!!!

P. S. От дивлюсь на ці прості нерівні кружечки – і здається, зараз почую, як бабуся пропонує свіженького молочка або холодненької сметанки... і замість суму – радію, що вона продовжує жити у всіх нас