Мелодійний голос, срібні силуети, гра світла, текстові описи, гладкість книжних сторінок, манливий затишок зони відпочинку — ми намагались, щоб мистецтво срібних історій можна було відчути кожною клітинкою. Здається, такою і має бути виставка, з увагою до дрібниць та простором для подальшого діалогу з відвідувачем.

Не вистачає хіба що улюбленого аромату в повітрі, але тут ми безсилі перед розмаїттям ваших вподобань. Проте взаємодіяти з експонатами можна не тільки на рівні почуттів: деякі здатні торкнутись підсвідомого. Мабуть, і вам траплялись такі зустрічі в музеях і галереях — артоб'єкти, що вміють привернути до себе увагу без складних схем освітлення та наголосу в промові екскурсовода.  

Що ж, своєрідним магнітом для багатьох гостей виставки «Орінго. Мистецтво срібних історій» стала висока  відокремлена вітрина в залі № 5. Знаходячись трохи осторонь від інших, вона, в першу чергу, вабить чудовим оглядом — крізь чотири вітринних скла дуже зручно роздивлятись вміст. Тим паче поєднані ланцюжком експонати розташовані по колу. Що ж бачать відвідувачі, що завітали на миготливий блиск?

Складний, химерний та багатовимірний мистецький проєкт «П’ятий Харків» що був спеціально створений для виставки.  Він став її кульмінацією, та починався, як і чимало прикрас, з заміток та замальовок. 

Це п’ять срібних щитів, п’ять порталів в часі, що занурять вас в минуле, від народження Харкова і до місця, де ми знаходимось зараз, і надихнуть на роздуми про майбутнє. Хоча їхня срібна оповідь близька чи не кожному українському місту.

Це п’ять вимірів свободи. Їхня енергія бринить в повітрі, обережно стукає до віддалених закутків пам’яті, як плівку проявляючи забуті фрагменти родинних історій.

Сьогодні ми створили короткий візуал, що поєднав в собі основні етапи створення експонату, ескізи, конспекти й асоціативні рядки — місточки до більш змістовних історичних нарисів. Він також буде програватись проєктором для гостей музею разом з іншими відео з нашого архіву.

Що ж до передісторії створення цього мистецького проєкту, то вона настільки ж багатошарова, як і сам артефакт. Написана Оленою Масловою з повагою до історії та віртуозною ерудованістю, вона наразі викладена в довіднику, що містить докладні описи всіх експонатів.

А на завершення процитую фразу, що прикрашає одну зі складових експонату, срібне втілення «четвертого Харкова»: «Ми зараз тут». В задуманій хронології це останнє і, мабуть, найважливіше текстове повідомлення перед стрибком в майбутнє. Знайти цю точку на мапі так само важливо, як і визначитись з пунктом призначення. Досвідчені мандрівники підтвердять, що компас перетворюється на марний шматочок пластика без знання точних координат. Відшукати їх — це вже здійснити крок у вірному напрямку. Ми сповнені щирих сподівань на цю подорож і будемо раді попутникам!

Наталія Орінго