«Кажуть, що людина зазвичай не може передати словами, усе що вона відчуває і думає. Але є істоти, що вміють передати піснею, усе що відбуваються і відчувається – це кити.» (Діти моря)

Зараз в мене саме таке відчуття – є якась пісня, яку я маю передати, але дуже важко зібрати усі слова для того щоб описати усю значущість тієї пісні.. Спробую.
Ще одні китообразні,  Дельфіни – особлива істота, одна з тих, що могла стати панівною на нашій планеті, оскільки має навіть більш складну структуру мозку. Але не стала. Чому? Можливо що вона і так щаслива в тому житті що є, можливо що вона і так знає сенс буття і їй непотрібно усе своє життя присвячувати пошукам того та іншого.

Колись блукаючи шляхами різноманітних течій психології я натрапила на опис деяких девіантів, які в силу якихось причин стали більше умовно істотами, ніж людинами. Тих, для яких критично важливим був рух, які розуміють себе і оточуючих через динаміку називали дельфінами. І хоч то така собі більш аматорська типологія, але мене припало до душі.
А ще спогад, один з найсильніших – біля острова Джарилгач, захід сонця і зграя дельфінів у рожевому сяйві,  серед блакитно-рожевих хвиль, такі неймовірно прекрасні і захоплюючі.

А потім мені трапилось аніме.. Діти моря.. Філософське та глибоке,  як води світового океану.

«А що, якщо кожна людина то і є  Всесвіт?» (с)  Думка формується також,  як формується всесвіт. Спіраль матерії, що розкручує галактики, спіраль думок, що йде і множить численні ідеї-планети, а може навпаки - сконцентруватись у надзвичайно щільну одну-єдину точку.

Ми всі  частинки того самого, ми всі рівні, ми всі – єдине ціле.
Діти в аніме прийшли з космосу на свято народження. Це свято відчувають морські тварини, бо вони є найближчими до води - до самого сильного носія інформації на Землі. На свято народження падають зірки, на свято народження – світиться кожен причетний. «Ми світимося тоді, коли ми хочемо щоб нас знайшли».

Отже мій ескіз – то провідник до води, до народження Всесвіту, до народження Живого. Він нагадує, що ми у якомусь сенсі безсмертні, бо матерія нікуди не зникає, вона переписується у новий код  до наступної спіралі існування. Людина-Всесвіт.

Щодо самого ескізу. Вісник народження – Дельфін, який запрошує вас на народження і кожного окремо і всіх разом. Він оздоблений  цирконіями на боці – бо він хоче щоб його знайшли. По обідку і в спіралі – зорі-камінці-циркони. А у центрі – точка зародження, камінець-циркон.

Дельфін – білобочка. Наш дельфін, Наш провідник.  Тому і верхня частина дельфіна більш фактурна.

підвіс Народження.
Виконаний простим олівцем – не такий, як я бачу у своїй голові. Тому зробила додаткову візуалізацію, щоб кожен хто відчуває мою ідею зміг хоч приблизно побачити той космос, що крутиться в голові.

а ще ця пісня, вона дуже схожа на ту пісню, що мав би співати той дельфін)

https://youtube.com/shorts/SQuEmKqW2W4