Від історії нікуди не подітися – тож не будемо прощатися з темою тижня, що минув, але з цікавістю поглянемо у майбутнє.

На поличках історії приховано безліч цікавинок. Є предмети дуже давні й водночас потрібні навіть сьогодні. Їх берегиня часу не ховає далеко, адже людство досі користується деякими надбаннями своїх пращурів. Є такі, що виставлені в уявній вітрині за товстим склом: їхня доба вже сплила і зараз такими «експонатами» можна лише милуватись, ностальгуючи за минулим.

Скільки зберігаються відкриті пляшки? А навіщо їх взагалі зберігати? Розбираємось сьогодні, щоб залишити ваш домашній бар «свіжим».

Геніальність п'єс Шекспіра насамперед у тому, що вони, як і інші непересічні творіння, універсальні. Вони немов перебувають поза часом і простором: історії Гамлета, Макбета та Ромео з Джульєттою легко можна перенести в будь-яку епоху та культуру. Однак такого позачасового автора, як Шекспір, сформували конкретні епоха і місце…

Відбитки спогадів оточують нас усюди. Дивна здатність речей вбирати у себе невидиме, емоційне, вибудовуючи міцний зв’язок з певними людьми чи подіями, робить їх справжніми мостами до глибин нашої пам’яті. Іноді ми можемо десятиліттями зберігати досить незвичні чи навіть непотрібні з практичного погляду речі лише тому, що вони нагадують про щось дуже щемке і щире.

Наразі буде історія про дивовижні камені, гарні срібні прикраси та про цікаву книжку. Вони так несподівано зібралися разом в Орінго, що довелося послухати їх розповідь і переказати вам.

З усіх наукових дисциплін історії щастить, мабуть, найменше. Вона, звісно, має справу з фактами, от тільки ці факти потрібно ще витлумачити - помістити в якийсь контекст, зрозуміти, що вони означають... І ось тут і історики, і звичайні люди часто піддаються спокусі підлаштувати факти під власні переконання.

Лялька з тканини, у якої замість обличчя — перекреслені рядочки ниток… Лялька-мотанка відома в Україні ще з часів трипільської культури. Колись вона виконувала роль талісмана та оберега для родини, уособлюючи собою весь жіночий рід, саму прадавню жінку-берегиню.

Відомий вираз «скелет у шафі» увійшов до переліку англійських ідіом лише у 19 столітті й походить з області медицини. Та задовго до цього, в епоху Ренесансу, були люди, для яких мати хоча б один скелет у шафці, і не образний, а цілком реальний, було звичайною буденністю. Мова про власників найперших «музеїв» — кабінетів курйозів.

Медальйон – це ювелірна прикраса, що має одну з найдавніших історій в світі. І більшу частину цієї історії він був не просто прикрасою, а справжнім амулетом, адже у середині медальйону зазвичай зберігалися ті предмети, які люди наділяли, принаймні у власних очах, певною магічною силою – від записок із заклинаннями до святих реліквій.