Так-так, його палітра налічує до 50 кольорів і різних відтінків. Крім того, деякі камені мають плеохроїзм - здатність змінювати колір при різному освітленні. Незважаючи на велику популярність мінералу, досі точаться суперечки про те, хто його відкрив. Камінь оповитий таємницями, легендами і міфами, неодноразово був у центрі палацових інтриг, незаслужено звинувачений у бідах і нещастях і навіть брав найактивнішу участь у наукових експериментах.

Що ж за незвичайний мінерал перед нами?

Близнюк рубіна? Двійник смарагду? "Підробка" сапфіра? Як багато гучних скандалів пов'язано з мінливою зовнішністю турмалінів. Через різноманітність забарвлення турмаліни можна сплутати з багатьма мінералами, серед яких також аметисти, андалузити, везувіани, гідденіти, демантоїди, димчасті кварци, зелена шпінель, перидоти, празіоліти, хризоберили, цитрини.

Через незнання турмаліни помилково приймали за дорогоцінні камені першого порядку, прикрашаючи королівські корони, царські трони, атрибутику вищих церковних чинів. Незабаром "мінерал" виводили на чисту воду, але прикраси з ним аж ніяк не падали в ціні, такий "піар" лише привертав увагу до одіозних турмалінів. Зараз найкращі екземпляри коштують до $1000 за карат. Виняток становить тільки турмалін параїба. Ціна на нього може досягати астрономічних величин у $30 000 за карат і більше.

У Європі про камінь і його багатоликість дізналися лише 1703 року, коли з Цейлону привезли чудові бузкові кристали, залишивши за ними рідне, сінгалезьке ім'я "турмалі". Перекладачі трактують його як "дорогоцінний камінь", існує варіант перекладу "змішаний камінь".

Турмалін являє собою різновид силікату, що містить сполуки алюмінію, бору, марганцю і магнію (загалом близько 26 елементів). Хімічна формула турмаліну складна, існує безліч її варіацій і кожній з них відповідає свій вид:

шерл або африцит - чорний;
верделіт - темно-зелений;
індиголіт - темно-синій;
дравіт - коричневий, темно-бурий до буро-жовтого;
елбаїт - майже безбарвний турмалін;
рубеліт - темно-рожевий до червоного або фіолетово-червоного;
ахроїт - безбарвний;
тсилаїзит - марганцеподібний турмалін;
хромтурмалін - яскраво-зелений;
увіт - темно-коричневий;
параїба - яскраво-блакитний з домішкою зеленого;
поліхромний турмалін - із зональним або дільничним (по довжині кристалів) розподілом забарвлення.

Серед поліхромних зустрічаються справжні артефакти. Світлі турмаліни з чорною вершиною називають "головою мавра", а з червоною - "головою турка". Турмаліни з червоним центром і зеленою периферією іменують "кавуновими". Досі не зрозуміло, як вони забарвлюються таким чином, що в одному зразку співіснують контрастні кольори з різкою межею. Цей вид турмаліну - колекційна рідкість. Одного разу в горах Паміру був знайдений великий турмаліновий кристал, пофарбований у зелений, чорний, рожевий і жовтий кольори без плавних відтінкових переходів.

Сьогодні всі різновиди турмаліну легко ідентифікують за допомогою ультрафіолетових ламп. З винаходом мікроскопа вченим вдалося зазирнути в саме серце каменю. Кристали турмаліну зазвичай мають стовпчастий вигляд і витягнуті вздовж потрійної осі симетрії. З форм найчастіше зустрічаються призми, тригональні піраміди. У поперечному зрізі подовжених кристалів чітко видно сферичний трикутник: грані його не прямолінійні, а симетрично вигнуті.

Турмаліни утворюються за високих температур і найчастіше зустрічаються в гранітах та інших вивержених породах. Камені можна знайти в тих самих родовищах, що й каситерит, топаз, вольфраміт і берил тощо. За припущеннями вчених турмалін вулканічного походження. Промисловий видобуток турмаліну ведеться на Шрі-Ланці, Мадагаскарі, в Іспанії, Китаї, Бразилії, США, Канаді, ПАР, Канаді.

Щільність за Моосом досить висока 7-7,5, але мінерал відрізняється крихкістю. Незважаючи на природне розмаїття кольорів, людство в гонитві за досконалістю (і прибутком) використовує низку способів для облагороджування цих каменів. Нагріваючи турмаліни до 450-650 C, ювеліри домагаються більш ефектного відтінку - червоно-коричневі камені стають рожевими, а темно-зелені - смарагдового кольору. Синтетичні турмаліни не виробляють, але широко поширені імітації зі скла.  Для більшої привабливості численні тріщини всередині мінералу часто заповнюють спеціальною смолою. Такі камені не підлягають ультразвуковому і паровому чищенню, їм протипоказаний контакт з побутовою і садовою хімією. У прикрасах Орінго турмаліни необлагороджені, такі, якими створила їх природа. 

За право володіння турмалінами у ювелірів є серйозні конкуренти в інших галузях. Радіотехніки та інженери використовують піро- і п'єзоелектричні властивості турмалінів, також каміння активно залучають до виготовлення медичних приладів і аксесуарів. На щастя, для цих цілей підходять навіть малоцінні екземпляри, а найкрасивіші залишаються для каблучок і сережок. 

Камінь користується заслуженою любов'ю літотерапевтів. Він вбирає негативну енергію, оберігає сон власника. Кольорові турмаліни розкривають усі барви життя. Завдяки великій різноманітності, мінерал ідеально підходить практично всім знакам зодіаку. Вважається, що турмаліни не дуже люблять сусідство інших каменів, але на практиці вони здаються дуже компанійськими.

Великий інтерес викликають чорні шерли. Термін походить від старонімецького слова scfior - "брак", "домішки". Вони не настільки ефектні, як їхні багатобарвні побратими, і належать до виробних матеріалів. Але здобули славу магічного каменю з сильною енергетикою, їх ще називають вікном в інші світи. В Україні, на Приазов'ї численні родовища чорного турмаліну.

А в Орінго часто з'являються ексклюзивні новинки з турмаліном, тож знайти свій талісман не складе труднощів. 

Наталія Оринго