«Це ідеальний момент у моєму житті, щоб зробити щось нове».

Давні фанати Queen скажуть, що улюбленою співачкою Фредді Мерк’юрі була Арета Франклін. Але якось під час Magic Tour у короткому інтерв’ю він зізнався, що його улюблена співачка — Монтсеррат Кабальє. Він завжди захоплювався контролем голосу оперних виконавців, а після того, як почув Кабальє наживо у опері Верді «Бал-маскарад» у Royal Opera House в Лондоні, був зачарований: «Вона і є музика».

Звісно, такий комплімент швидко дійшов до її менеджерів: іспанський антерпренер Queen зв’язався з колегою, що працював на Кабальє. Тож вона запросила «прихильника» до Барселони — познайомитися. Тим паче, до Олімпійських ігор у Барселоні залишалося всього нічого, якихось 5 років, саме до Мерк’юрі оргкомітет звернувся із замовленням на гімн і навідатися до міста потрібно було в будь-якому разі.

Біограф Марк Блейк пише, що їхня зустріч стала рідкісним випадком, коли найголовніша персона в кімнаті — не Фредді. Персонал ресторану в готелі «Рітц» схилив голову перед Монтсеррат, як перед справжньою царицею. По кількох келихах шампанського Фредді наважився зробити співачці подарунок і віддав касету, на якій, за власними словами, удає її саму. Це був запис Exersises in Free Love, де він фальцетом наспівував всілякі дурнички-вокалізи. Він виконав пісню несерйозно, для першого сольного альбому, коли з’ясувалося, що немає чого випустити на його b-стороні. Власне, іронічно назвавши це «пародією на Кабальє», Фредді хотів просто розрядити обстановку. Але примадонна зрозуміла це інакше і вирішила, що пісня написана спеціально для неї… Переконувати її у іншому ніхто не наважився, тим паче що вона залишилася більш ніж задоволеною. І виконала пісню уже за три тижні на концерті в Ковент-Гардені, коли її викликали аж на третій біс. Після успіху вона запропонувала Мерк’юрі заспівати щось разом — дует для баритона та сопрано, наприклад, арію з «Травіати»… «Ні», — відмовив той, — «тоді люди побачать, як погано я насправді співаю».

«Вона жартує, лається і не сприймає себе занадто серйозно».

Композитор Майк Моран згадує, що пропозиція Монтсі (як вона попросила тепер кликати її) змусила всіх жахнутися. Адже в індустрії не було жодних зразків для такого зближення. У 1987-му ще не існувало проєкту Карераса, Домінго та Паваротті «Три тенори», він з’явиться лише за три роки. Сама Кабальє мала досвід виконання естрадної музики в дуеті з Френком Синатрою та Майклом Болтоном — по одній кавер-пісні, наживо, на виняткових площадках… Після чого вона вирішила більше не брати участі у подібних експериментах, адже для академічного мистецтва це вийшло неорганічно. Чому саме знайомство з Мерк’юрі переконало її змінити думку? Хтозна. Але на запитання Морана, що саме вона б хотіла виконати разом, Монтсі сказала: «Не знаю, але тільки не оперу. Це ви мені скажіть, що зараз модно». І не встиг Моран щось відповісти, як Мерк’юрі вже всівся за рояль і почав імпровізувати, опинившись у своїй стихії. Мені здається, її підкупило те, що на цей раз у співпраці буде створена і виконана нова музика, а не черговий кавер.

Можна тільки уявити, наскільки завантаженими були графіки обох виконавців! Особливо зважаючи на те, що на той час Фредді вже знав про свою хворобу і виставив команді вимогу писати і приносити йому абсолютно всю можливу музику, щоб встигнути записати якомога більше. Він запише ще чотири альбоми — Barselona, The Miracle та Innuendo вийдуть за життя, Made In Heaven — уже після смерті… Але поки що ніхто не планував аж цілий альбом з Монтсеррат. Одна пісня, де ніхто не буде змушений ламати себе: Фредді не співатиме оперу, а Монтсі не намагатиметься стати рок-дівою. 

Природний баритон і колоратурне сопрано чудово спрацювали разом. Сингл Barselona про першу зустріч закоханих презентували на фестивалі в Сан-Антоніо на Ібіці. «Дзвенять дзвони, долітає пісня, вони кличуть нас і безкінечно скеровують… Ось би ця мрія ніколи не розвіялася!» Успіх був настільки шаленим, що випуск альбому став лише питанням часу. «Скільки пісень у рок-альбомі?» — запитала чоловіків Монтсеррат. «Дев’ять-десять». «Ну то й запишемо дев’ять-десять!» — і справу було вирішено.

Freddie Mercury and Montserrat Caballé - Barcelona Special Edition 2012 Film, триває 6 хвилин

«Все рок-н-ролл та рок-н-ролл! Забудьте вже про нього».

На запис пішло більше року. У цей проєкт увійшли і госпел-штучки, і триб’ют улюбленій Фредді Японії, і солодкі іспанські романси. Один з них виріс з тієї самої Exersises in Free Love і отримав назву Ensueño («Мріяти»). Моран і Мерк’юрі працювали над музикою, а з текстами допоміг автор лібретто до «Ісус Христос — суперзірка» Тім Райс. Як і всі хороші альбоми (і як усі альбоми Queen), це цільна композиція від першого до останнього треку. Його не можна слухати в режимі перемішування, тільки по порядку, адже першопочатково це платівка, де мелодія однієї пісні перетікає в іншу і неможливо сказати, де закінчується Guide Me Home і починається How Can I Go On… Цим, до речі, відрізняється підхід до компонування альбомів у музикантів, які ще працювали з платівками і тими, хто почав кар’єру щонайменше з касет, а то і з цифри. (До речі, якщо ще не слухали повністю альбом A Night at the Opera, на якому вийшла та сама Bohemian Rhapsody, то дуже раджу — це цілий рок-мюзикл).

У Великобританії диск зайняв лише 15-ту сходинку чартів. Але до продажів Мерк’юрі ставився приблизно ось так: «Та до сраки!» Цитуючи, Майк Моран зауважує: Фредді неймовірно пишався результатом і завжди казав, що альбом вийшов вартим року його життя. За кілька днів до випуску, 8 жовтня 1988 року, Фредді Мерк’юрі востаннє виступив наживо. Це була церемонія передачі олімпійського вогню з Сеулу, і концерт відбувався просто неба у Монтжуїцькій фортеці. Уже переживаючи проблеми з голосом, більше не концертуючи з Queen, Фредді не зміг підвести Монтсеррат і знову вийшов разом. У той день вони, крім іншого, виконали річ, яка у моєму особистому хіт-параді конкурує з Bohemian Rhapsody — це шестихвилинна The Golden Boy, зроблена буквально за таким самим рецептом, але підсиленим роками досвіду і неймовірною синергією голосів…

Freddie Mercury & Montserrat Caballé - The Golden Boy (Live at La Nit, 1988 Remastered)

На жаль, через високий темп запису ідея Мерк’юрі записати цей альбом із симфонічним оркестром не втілилася. Аранжування зробили на драм-машинах та синтезаторах. Але у 2012 році матеріал оркестрували та перевидали. На той момент я слухала і розбирала оригінальний альбом уже років п’ять і знала партії ледь не напам’ять, але оркестрована версія вразила мене так, ніби я чую її вперше… Це спеціальне видання також містить записи демо-версій пісень, вокалізи та експерименти. Послухайте, наприклад, джем, де співаки виконують якусь зовсім іншу Barselona, з відмінним текстом і навіть гармонією.

Монтсеррат називала Мерк’юрі своїм найкращим другом. А він казав, що її голос то дорогоцінний кристал, і надсилав їй ящики шампанського Cristal. Вона знала, що він навряд чи виступить на відкритті Олімпіади у 1992-му. Слоган Ігор того року — «Друзі назавжди»... І неодноразово в пізніших інтерв’ю Монтсеррат Кабальє підкреслювала, що неймовірно вдячна Фредді за те, скільки любові і часу, на який він був так небагатий, він присвятив їй. 

«Барселоно! Як дорогоцінність на сонці! Барселона поєднала нас, і якщо на те божа ласка, ми зустрінемося ще раз, колись…»

Анастасія Орінго