Якби письменників попросили обрати один-єдиний прийом, що допомагає створювати нові світи й рухати сюжет, чимало голосів могло б отримати просте «аж раптом»…

Справді, випадок (щасливий чи не дуже) – найкраща рушійна сила! Вона не вимагає пояснень, планів та довгих обдумувань, доля, життя чи теорія ймовірностей (хто у що вірить) просто беруть й повертають все догори дриґом. А коли герой виходить зі звичних для нього обставин, з’являється широкий простір для літератури…

На фото: сережки "Чаювання в Країні Чудес"

Найбільш, мабуть, полюбляють випадок автори пригод та фентазі. Помах чарівної палички – і ось Люсі з «Хронік Нарнії» ховається у шафку,  Дженьєрі з «Десяти тисяч дверей» звертає не туди й натрапляє на дивні двері, а Аліса бачить Білого Кролика – біг би він хвилиною пізніше, і Дивокрай з його логічними нісенітницями назавжди б залишився зачиненим для англійської дівчинки й для нас з вами. Все, що треба автору для такого розвитку сюжету – обережно підштовхнути героя назустріч дивному випадку й прослідкувати, щоб вони не розминулися.  

Пригадайте, навіть чи не найвідоміша фантастична епопея з подорожами, пригодами, рятуванням світу й запальними боями розпочинається… з раптової і ніби не дуже важливої знахідки. «Зорієнтувавшись, як міг, він досить довго рачкував в обраному напрямку, аж раптом його рука намацала крихітний перстеник із холодного металу, що лежав на долівці тунелю. То був поворотний пункт у його долі, але він про це ще не знав. Якось навіть не замислюючись, він поклав перстеника до кишені…». Усі ж пам'ятають, що розпочалося далі?

На фото: каблучки "Пригода", "Рівенділ", "Зачароване місце"

Звісно, зазвичай щось цікаве трапляється з героями, які і без того активно рухаються назустріч пригодам й залізають у кожну щілину – але на це автор вже вплинути не може.  Отож запам’ятовуємо: кожні двері можуть виявитися не просто дверима, а каблучка – не просто каблучкою, головне експериментувати та вмикати уяву.

Ще одні палкі прихильники його величності випадку – автори романтичної прози. Ну яка ж історія кохання без раптової зустрічі? Бажано, щоб герої при цьому були максимально не налаштовані на романтику й мали для розв’язання купу нагальних проблем – тоді читач точно не стане нудьгувати.

А як щодо детективів? Тут зазвичай все прораховано як у автора, так і у злочинця… і чимало злочинів так лишалося б нерозгаданими, якби не випадок. Але достатньо випадкової зустрічі чи раптового осяяння – і ось детектив вже йде по сліду, а читачі насолоджуються перемогою справедливості.

На фото: каблучка "Спостерігач"

Підозрюю, що життя не менш активно користується цим літературним прийомом, адже купа гарних речей трапляється саме несподівано! Розпитуючи людей про знайомства з їхніми коханими чи друзями, можна почути чимало зворушливих й майже неймовірних історій. У кошатників завжди напоготові кілька розповідей у дусі «Це мій коханий котик і ми раптово зустрілися біля смітнику під час зливи». Не менш несподіваними (і приємними) можуть бути зустрічі з новими містами чи навіть брендами – достатньо раз раптово натрапити, і ось це вже справжнє кохання…

А в коментарях, як ви вже мабуть здогадалися, я попрошу вас поділитися історією знайомства з одним ювелірним брендом  Розкажіть, чи звела вас з Орінго щаслива доля, чи це було зважене рішення – і ми дізнаємося, наскільки випадок впливає на вибір срібних прикрас.

На фото: підвіска Like

Ольга Орінго