Чим більше штучний інтелект інтегрується в сучасне життя, тим більше питань постає перед користувачами. Інколи навіть незрозуміло, чи дійсно високі технології полегшують наше життя, чи, навпаки, додають проблем.

Мабуть, нема галузі, до якої не намагалися б притулити чудодійний компрес за рецептом ШІ. Навіть ювеліри, так-так, ті самі ювеліри, що ревно плекають свою історичну спадщину та виступають за збереження традицій, не втримались перед спокусою випробувати ШІ у своїй роботі. Що з цього вийшло та які перспективи ШІ розкриває для галузі — тема цієї статті.
За останній рік ми дізнались про ШІ більше ніж будь-коли до цього. Гадаю, ви вже спробували спілкуватись з ChatGPT або бачили художні твори Midjourney, чи навіть генерували картинки за власним сценарієм. Насправді продукти ШІ вже давно служать людству і до ювелірних крамничок вони завітали не вчора. Пік зацікавленості у можливостях ШІ відбувся під час пандемії, коли стрімко почали падати обсяги продажів. Тоді на ринку технологій з’явилось чимало продуктів, що були покликані повернути негативні процеси у зворотному напрямку.

Так з’явились численні застосунки з визначення розмірів пальця, що допомагали клієнтам обрати каблучку без візиту до крамнички. Одні з них визначали розмір на основі наявних прикрас, іншим було достатньо просканувати палець людини.
Ще одне надбання ШІ — віртуальна приміряльня, де кожен охочий міг в режимі реального часу приміряти будь-які прикраси з сайту виробника. Такі програми аналізують параметри обличчя та масштабують зображення прикрас таким чином, щоб результат був максимально наближений до реального. До речі, в цій ніші має великий попит програмне забезпечення Atelar від українських розробників. Це фільтри доповненої реальності за допомогою програмного забезпечення Facebook Spark AR Studio. До послуг Atelar зверталась Джессіка Маккормак, Дельфіна Делетре, Лідія Куртей.

Ми ж зануримось трохи глибше, а саме у процес дизайну та виготовлення прикрас. Сучасні алгоритми дозволяють використовувати ШІ не тільки на кінцевому етапі – продажу прикрас, а протягом усього виробничого ланцюжка. Цифровий 3-D друк або адитивне виробництво вже цілком опанований продукт ШІ. Він дозволяє швидко роздрукувати розроблену модель прикраси, щоб побачити як вона сідатиме на вушку, чи пальчику та швидко виправити помилки в конструкції. Щоб повторити ці самі дії з восковою моделлю, знадобиться більше часу та ресурсів. Застосовуючи цифровий 3-D друк ювеліри масового ринку можуть швидко розпочинати виробництво. Але після друку пластикових творінь багато з них повертається до традиційних технік лиття кінцевого виробу. Тож в такому випадку ШІ є лише проміжною ланкою, що аж ніяк не впливає на магію, що коїться в руках майстрів.

Інша справа – дизайн майбутньої прикраси. Використовування напрацювань ШІ в художній сфері ювелірного мистецтва призвело до палких суперечок: від істинної цінності творчості до більш приземлених питань з авторського права та плагіату.
Якщо знову повернутися до масових виробників, перед якими постає мета випустити велику партію уніфікованих прикрас без претензії на унікальність, ШІ спроможний стати справжньою чарівною паличкою, замінивши собою не тільки застарілі технології, а й ряд робітників. Тим самим зменшивши собівартість виробництва та збільшивши прибуток.
Та для поціновувачів й колекціонерів першочерговою завжди була ідея прикраси, політ думок ювеліра-художника, що є логічним продовженням його освіти, досвіду, ерудованості, кругозору, почуттів, врешті решт. Помножена на майстерність ручної роботи та коштовність використаних металів вона й являла собою взірець мистецтва. Отже, постає питання, чи здатен ШІ опанувати тонкі енергії та творчі потоки, які ми звично називаємо талантом та натхненням. Щоб це визначити, треба спробувати.

Брошка «Чарівниця» від бренду Volund Jewelry. В її розробці допомагав штучний інтелект, але на основі готового професійного ескіза.

Саме цим займаються зараз представники галузі в усьому світі. Нижче я навела кілька зображень, що були згенеровані ШІ. Звертаю увагу, що це результат довгих навчальних процесів ШІ на базі спеціалізованих, тобто заточених під певні запити програм, а не перші-ліпші картинки, отримані від безкоштовних онлайн-сервісів.

Вибір правильного програмного забезпечення для дизайну є важливим кроком у впровадженні ШІ в процес розробки ювелірних виробів. Серед недоліків цих програм варто визначити недосконалі «знання» в огранюванні каменів та їхній інкрустації в метал. Часто-густо коштовні камені в прикрасах від ШІ нагадують то необроблений кристал, то друзу. Ще ШІ вперто ігнорує закони фізики та особливості тієї чи іншої закріпки, тож не дивуйтесь, якщо на картинках побачите левітуючі камені, деталі що «виростають» з неочікуваних місць, або спотворений об’єм прикраси шляхом ігнорування фізичних властивостей металу та мінералів.

Але ШІ вправно маскує свої дизайнерські похибки під шаром блискіток та фентезійного сяйва чи за хащами різноманітних орнаментів в дусі східно-азійських майстрів. Тобто абстрактно-футуристичні прикраси чи коштовності з султанських скарбниць вдаються ШІ доволі непогано. Головне, щоб майстер зміг потім віднайти техніки, що спроможні втілити віртуальну фантазію у реальність.

Прикраси в мінімалістичному стилі чи класичному ШІ лускає як горішки, але чи доцільно вдаватись до високих технологій, щоб зробити щось подібне?

Враховуючи ці недоліки, наразі ШІ використовується в якості невтомного генератора ідей, що потім будуть в обов’язковому порядку допрацьовуватись не такими досконалими з технічної точки зору, але більш пристосованими до реалій живими людьми.

Дизайнер просто надає ШІ текстову підказку з функціями, які хоче бачити в ювелірних виробах, і потім обирає найбільш наближені концепції для їхньої подальшої обробки. Для найбільш ефективної роботи ці підказки мають містити розмір, форму, матеріали та інші характеристики майбутніх ювелірних виробів. Тож ставити перед ШІ певні задачі має спеціаліст, що має уявлення про всі ювелірні процеси, а не лише тільки гарний смак. А ще саме фахівець має відокремити явний плагіат, бо ШІ навчається на зображеннях мільйонів прикрас і хтозна, в якій мірі він вирішить повторити той чи інший дизайн. Саме тому створені ШІ концепції наразі розглядаються як відправна точка, а не як кінцевий продукт.

Тобто коли вам треба презентувати кілька варіантів дизайну на певну тематику в кількох кольорових рішеннях, ШІ чудово справиться з задачею і в більш короткий термін, ніж команда професіоналів. Це може підвищити ефективність на ранніх етапах та дозволить дизайнерам бути більш продуктивними.
На додаток до цього провідні фахівці в галузі заспокоюють тих, хто вважає, що скоро ШІ позбавить ювелірів робочих місць. Результат роботи штучного інтелекту в галузі дизайну є поки що надто штучним й бездушним та цілком в дусі його розробника.  Жоден контент, створений штучним інтелектом, не можна виготовити, принаймні за допомогою технологій поточного покоління. ШІ навчаються на візуалі, та все ще не пов’язані з експертними системами, які можуть перевіряти дизайн, щоб він відповідав необхідним виробничим вимогам і допускам, дотримувався стандартів огранювання дорогоцінних каменів, інкрустації, комфорту носіння та навіть бюджету. Руки людей настільки важливі, що вони завжди будуть у центрі, але технології мають бути на службі цих рук. 

Наталія Орінго