Що зазвичай можна побачити в музеї? Картина, скульптури, старовинні артефакти... все це звично і знайомо, і навіть трішки нудно. Але як щодо справді незвичайних музеїв із вельми несподіваними експонатами?

Ця стаття доведе вам, що музей можна зробити з чого завгодно. Головне - бажання! Давайте подивимося, що можна виставляти в музеях крім високого мистецтва та історичних артефактів.

Погані картини. Ви думаєте, в музеї потрапляють виключно шедеври живопису? Як би не так! В американському місті Дедем розташований унікальний у своєму роді Музей поганого мистецтва (Museum of Bad Art). Назва повністю відображає суть:  у ньому зібрані найвиразніші, вражаючі та жахливі зразки поганого живопису. Музей був створений у 1994 році колекціонером Скоттом Вілсоном. Все почалося з того, що, гуляючи Бостоном, він побачив купу сміття. З купи стирчав перший експонат - картина "Люсі в полі з квітами". Картина була воістину жахлива (можете самі переконатися), і Вілсон вирішив, що цьому антишедевру пропадати не можна. Так почалася історія музею, в нинішніх фондах якого зберігається понад 500 творів абсолютно неможливого мистецтва.

Музей збирає виключно видатні зразки поганого живопису. Потрапити до колекції вельми непросто! Основна вимога: майбутній експонат не повинен бути нудним. Ніякої посередності, ніякого кітчу! Картина має бути цікавою, незвичайною... ну і поганою, зрозуміло. 

Сама експозиція в музеї теж варта уваги. Найбільш вражаючі шедеври в музеї висять поруч із туалетами, а виставкові зали оснащені підробленими відеокамерами. Ви будете здивовані, але з Музею поганого мистецтва час від часу крадуть картини! У 2004 році один з експонатів був вкрадений; злодій залишив записку:  він обіцяв повернути картину в обмін на десять доларів. Платити цю неймовірну суму ніхто не став, у результаті злодій повернув картину сам, і навіть власні десять доларів доклав.

Картину під назвою "Ейлін" теж свого часу вкрали з музею. За повернення шедевра музей пропонував неймовірну суму в 7 доларів. Потім винагороду стали поступово підвищувати і дійшли аж до 36 доларів. Але поки що, на жаль, ця сума нікого не вразила, і "Ейлін" все ще не повернуто. 

Локшина швидкого приготування. Японія - дивовижна країна з дивовижними музеями. Один із них - Музей розчинної локшини в місті Йокогама. Він цілком і повністю присвячений цій страві, а також її винахіднику Момофуко Андо. Що ж можна побачити всередині? Локшину  Неймовірна безліч коробочок, пакетів і стаканчиків, наповнених справжнісінькою локшиною. До речі, там же її можна і спробувати. Є в експозиції і "космічний" рамен, який Андо винайшов у 2005 році спеціально, щоб їсти в невагомості. 

А якщо ви хочете більше дізнатися про те, як локшина швидкого приготування завоювала світ, ви можете... подивитися про неї виставу. Так, у музеї всі охочі запрошуються подивитися театральну постановку про локшину. Високе мистецтво, чому б і ні?.. А ще в цьому ж музеї можна зробити розчинний рамен самостійно! Відвідувачам видається спеціальний стаканчик, куди вони можуть на свій смак додавати різні інгредієнти. Потім спеціальна машина упаковує цей стаканчик і урочисто вручає своєму творцеві. І, ясна річ, порцію локшини, що вийшла, можна негайно з'їсти!

Підгоріла їжа. Що? Так! І знову США, цього разу місто Ешвілл, штат Північна Кароліна. Ідея створення музею належить Деборі Генсон-Конант, науковцю, історику науки та людині з оригінальним почуттям гумору. Колись давним-давно, 1981 року, в житті Дебори сталася важлива подія. Вона заговорилася по телефону і спалила в духовці яблучний пиріг. Цей епізод і став поворотним у її долі: вона зрозуміла, що її справжнє покликання - вивчати згорілу їжу... Жарти жартами, а музей справді функціонує з 1980-х рр. і користується великою популярністю.

Серед експонатів можна знайти практично все, що можна з'їсти і спалити. Тости, залишки каші, сосиски і навіть лимон. Той самий пиріг, з якого все почалося, теж виставлений на загальний огляд! (У деяких джерелах можна знайти інформацію, що це не пиріг, а... сидр. Як сидр міг перетворитися на таку субстанцію, незрозуміло... Хоча теоретично можливо все!).

Дебора Генсон-Конант гордо констатує, що музей відвідують 25 тисяч осіб на рік. Він дійсно користується величезною популярністю: у музею є фанатські сторінки в соцмережах і навіть власний сувенірний магазин. А ще при ньому є музейний арфіст, точніше арфістка. Не питайте. Вона просто є і числиться музейним працівником. Одним словом, це дуже цікаве місце.

І знову повторюся: музей можна зробити з чого завгодно, були б фантазія і талант. Навіть найдивніші і "немузейні" речі можна перетворити на найцікавіші експонати. А ще створення музеїв - це весело. Тільки уявіть себе на місці Дебори, наприклад...

А які незвичайні музеї знаєте чи, може, хотіли б створити ви?

Женя Орінго