Так заведено, що потаємні бажання ми загадуємо у певні моменти — тоді, коли вважаємо, що Всесвіт особливо чуттєво прислуховується до наших голосів. Та життя показує, що треба використовувати кожну мить, аби тільки наблизитись до дива.

І для цього є кілька причин.

По-перше, надію в серці треба зрощувати, як ту саму квіточку в саду: зігрівати, вчасно поливати та без жалю позбавлятися бур’яну зневіри. Коли віриш у диво лише кілька разів на рік, то замість пишного саду матимеш недовговічну красу зрізаного букета: потішить пару днів та зав’яне. Тренуйте силу думки та бажання так само як і тіло. Тим більше, що для цього треба небагато — вміти бачити чарівне навколо.

По-друге, постійне нагадування собі та Всесвіту про найпотаємніше підпорядковує думки. Ми завжди на одній хвилі із внутрішнім світом і можемо вчасно помітити, які з мрій та бажань перестали бути актуальними, які змінились під тиском обставин чи наших власних змін. Тож регулярний внутрішній діалог — це щось на кшталт прибирання: провітрюємо приміщення, розкладаємо все по поличках та позбавляємось зайвого. 

І звісно, тримайте серце відкритим. Бо жодне диво не зможе потрапити до вашого життя крізь зачинені двері.

Сподіваюсь, ці цитати видатних людей надихнуть вас на чарівний ритуал здійснення чудес, і ви почнете готуватись до див не заглядаючи до календаря. Бо кожен з нас заслуговує на наймагічніше та найчарівніше диво вже сьогодні та прямо зараз! 

Наталія Орінго