У сучасному світі, сповненому соцмереж, Тіктоку та іншої фастфудної інформації, майбутнє книг здається декому досить сумним. Однак відразу скажемо: приводів для песимізму немає! Книги, в тому числі паперові, ще довго не зникнуть - хоча, швидше за все, сильно зміняться.

Песимістичні прогнози щодо книг і тексту взагалі приблизно такі ж давні, як і міркування про занепад моралі та зіпсованість молоді. Як тільки з'явилася молодь, з'явилися і скарги на неї; приблизно так само скарги на сумну долю книг з'явилися одночасно з... фактично, самими книгами. Зараз це непросто собі уявити, але хвилю подібних песимістичних міркувань породило друкарство! Здавалося б, це навпаки привід радіти - книг стане більше, більше людей почнуть читати, книги «підуть в народ». Однак інтелектуалів пізнього Середньовіччя лякало саме це: якщо книги стануть загальним надбанням, в них будуть друкувати що завгодно, з дорогоцінних артефактів вони перетворяться на дешеву розвагу, а високе мистецтво ілюстрації та каліграфії кане в Лету. Хіба це не жахливо? Хіба не очевидно, що друкарський верстат погубить книжкову справу?..

Придумали своє книгодрукування і малюють у книгах всяке... «Der Edelstein», збірка байок німецькою мовою і перша друкована книга з ілюстраціями

З тих пір подібними міркуваннями і похмурими прогнозами супроводжувалася поява чи не будь-якої альтернативи друкованому тексту. В умовно історичний час (тобто, який добре пам'ятає сам автор) подібні прогнози звучали тричі. Перший раз - коли почали входити в моду подкасти та аудіокниги. Тоді книгам, і в цілому друкованому тексту, обіцяли швидке вимирання, адже слухати набагато простіше і зручніше, ніж читати! Через пару років, втім, виявився простий факт, що зручніше не всім, і багато хто вважає за краще сприймати інформацію «по-старому» у вигляді тексту. Всупереч прогнозам, книги нікуди не зникли, а аудіокниги з конкурентів перетворилися на зручну альтернативу.

Вдруге книгам обіцяли вимирання з появою рідерів. Точніше, вимирання обіцяли паперовим книгам: мовляв, навіщо потрібні дорогі і важкі фоліанти, якщо в рідер можна завантажити цілу бібліотеку? У мережі розгоралися справжні баталії між шанувальниками «старомодних паперових» і «бездуховних електронних» книг. (І, так, слово «бездуховний» там регулярно з'являлося!).

Ситуація для паперових видань дійсно виглядала не дуже оптимістично. Однак і цю загрозу паперові книги пережили, хоча і дещо змінилися: з джерела інформації і вмістилища тексту вони перетворилися на артефакти - з вишукано оформленими обкладинками, високохудожніми ілюстраціями і навіть експериментами із зовнішнім виглядом тексту. В цілому паперові книги стали більшою рідкістю з одного боку і більш елітними предметами - з іншого. Цікаве зближення з епохою Середньовіччя.

Зараз загрозою для книг називають відразу кілька явищ - і соцмережі з короткими постами, і Тікток, і ШІ. Головний аргумент - всі ці породження цифрової цивілізації відучують від сприйняття довгих і складних текстів, виробляючи звичку до коротких, легкозасвоюваних шматків максимально простої інформації. На жаль, це дійсно так: якщо досить сильно спрощувати психофізіологічну сторону питання, можна сказати, що інформаційні звички в чомусь схожі на харчові. Вони можуть бути здоровими або не дуже, по-різному впливати на мозок в довгостроковій перспективі, а головне - і ті, і інші звички можуть бути дуже прилипчивими. Якщо ви щодня харчуєтеся фастфудом, вам буде важко і неприємно вводити в раціон «нудні» супи і салати. А привчившись дивитися умовний тікток, важко і неприємно буде читати розлогі тексти.

На фото: підвіс «Путівник шукача пригод»

Продовжимо нашу харчову метафору: якщо більшість людей більш-менш здорово харчується, то пекарям, м'ясникам і фермерам навряд чи загрожуватиме розорення через відсутність попиту на їхню продукцію. Якщо ж населення масово перейде на фастфуд, то з попитом на іншу їжу дійсно виникнуть проблеми. Важливо зауважити, що сам по собі фастфуд не винен - гамбургери не ганяються за людьми по вулицях з криками «З'їж мене!». Однак людська природа, як відомо, слабка: опинившись у відповідних умовах, людина піде шляхом найменшого опору, віддасть перевагу смачному і готовому гамбургеру, смачному і готовому ролику в новинній стрічці. А наслідки у вигляді гастриту і проблем з логічним мисленням будуть здаватися далекими і нереальними, поки не прийдуть і не заявлять про себе.

Книгам як таким нічого не загрожує. Немає жодних об'єктивних причин чи історичної необхідності, щоб книги взагалі зникли. Зате є нездорові звички об'їдатися дешевою інформацією: у цьому сенсі ми всі зараз схожі на дітей, які захопили кухню Макдональдса. Ось тільки ми з вами вже не діти, правда? Ми дорослі люди і можемо (якщо захочемо) зробити дорослий вибір: додавати в свій раціон незвичайну, незвичну і «складну» інформацію, читати довгі тексти, шукати в них логічні взаємозв'язки. Так що майбутнє книг як явища залежить не від технічного прогресу, не від економічної доцільності - а від нас самих.

Хочеться бути оптимістом і заявити, що як тільки ми наситимося фастфудною інформацією, ми повернемося до більш складних і настільки ж смачних речей, знову зацікавимося книгами, і питання «чи є у книг майбутнє?» перестане мати сенс.

Женя Орінго