Чарівний світ Роулінг неможливо уявити без усіляких фантастичних створіннь. Хто не чув про василіска або гіпогрифа? Однак чимало з цих істот - зовсім не плід фантазії письменниці.. 

Створюючи свій чарівний світ, Джоан Роулінг розраховувала насамперед на британського читача (причому переважно юного). Тож світ Гаррі Поттера населений істотами, які чудово знайомі кожній британській дитині: драконами, єдинорогами, лепреконами... Проте авторка не забувала і про більш дорослих читачів, тож від душі розсипала текстом відсилки до міфів, античних легенд, лицарського епосу - одним словом, текстів, які знайомі кожному британському освіченому дорослому. Не оминула вона увагою і таку специфічну середньовічну літературу, як бестіарії.

Чимало фантастичних істот зі всесвіту Роулінг мають цілком реальні прототипи! Точніше, прототипи в реальних середньовічних книгах. Однак в оригінальних бестіаріях автори далеко не завжди витрачали свій час на те, щоб детально описати істоту: який вона має вигляд, чим харчується, де живе... Куди більше уваги вони приділяли тому, що та чи інша істота символізує. Роулінг же, переселивши мешканців бестіаріїв до лісів, гір, садів і городу Гаґріда, наділила їх шерстю, шкірою, лускою, крилами, звичками в їжі та особливостями характеру. І бестіарій ожив!

Мабуть, найвідоміша, найбільш вражаюча і ретельно прописана магічна істота в поттеріані - гіпогриф. Усі ми пам'ятаємо шляхетного Бакбика, улюбленця Гаґріда, який ще й непогано розбирався в людях. Але гіпогриф - аж ніяк не вигадка Роулінг. Напівкінь-напівгрифон нерідко з'являється в середньовічній літературі, не в бестіаріях, щоправда, а в лицарських романах. Найвідоміший опис гіпогрифа, його зовнішності та звичок, міститься в пізньосередньовічній італійській поемі "Несамовитий Роланд". За сюжетом гіпогрифа з чималими труднощами приручає могутній маг. Але не з любові до фантастичних істот, як Гаґрід, а для того, щоб літати на гіпогрифі по всій землі, грабувати села і вбивати своїх ворогів. Зрештою злого мага перемагає дівчина-лицар Брадаманта, а новим вершником гіпогрифа стає її коханий, лицар Руджеро. Руджеро мандрує ледь не по всьому світу, а після залишає гіпогрифа іншому лицареві, Астольфо. І Астольфо верхи на чудовому звірі відлітає... на Місяць!

Як бачите, гіпогриф - істота горда, простій людині його вершником не стати, для цього треба бути як мінімум лицарем. Цікаво при цьому, що моральне обличчя вершника гіпогрифу нецікаве: злісний маг із "Несамовитого Роланда" приручив гіпогрифа так само просто, як і благородний лицар Руджеро. Що говорить про те, що ці істоти ще й вельми непередбачувані та собі на умі. У пізніші часи крилатий гіпогриф, здатний досягти Місяця, став чимось на кшталт бойової версії Пегаса - втіленням натхнення і поетичного таланту. Логічно, талант, на жаль, теж не дивиться на моральне обличчя того, до кого приходить.

На фото: каблучка "Грифон"

Ще одна майже реальна фантастична істота - василіск. Гігантська смертоносна змія, вихованець Салазара Слізеріна, у книзі ще відносно симпатична. "Справжній" середньовічний василіск був і небезпечнішим, і виглядав гірше. У другій частині поттеріани Гаррі дізнається, що василіск з'являється на світ із яйця, висидженого жабою. І це в точності відповідає середньовічним легендам. Однак у книзі, на щастя, не згадується, що "канонічний" василіск має при цьому жаб'яче тіло та півнячу голову! У книзі гігантська змія вбиває будь-кого, хто подивиться їй в очі; середньовічний василіск, на додачу до смертоносного погляду, мав ще й отруйне дихання, що вбиває людей, звірів і висушує рослини. Книжкове чудовисько жило в підземеллі й повзало всередині стін по трубах; середньовічний василіск же міг оселитися в міській фортеці. Розповідають, що подібна моторошна істота мешкала в XVII столітті у Вільнюсі і всіляко тероризувала городян. Особливо прискіпливі історики при цьому вказують, де саме жив василіск: у бастіоні міської стіни недалеко від воріт Субачяус. Чи є в стінах вільнюської фортеці труби, історія замовчує. Але факт є факт: василіск досить довго мешкав у фортеці, поки городяни не вигнали його за допомогою рути (чомусь литовський різновид василіска дуже боявся цієї рослини).

На фото: каблучка "Белінда"

А ще одна істота - вогняна саламандра - існує не тільки в бестіаріях, а й у реальному житті. Ба більше, вона живе в Україні, в Карпатських горах! Вогняна саламандра - мабуть, найкрасивіша представниця вельми численного роду саламандр: невеличка витончена ящірка (точніше, земноводна) з вугільно-чорним тілом з яскравими вогненно-рудими плямами. Немов ожиле вугіллячко, з якого вириваються язики полум'я! Не дивно, що така вражаюча істота негайно потрапила до бестіарію і стала "елементалем вогню", втіленням вогняної стихії. Справжня вогняна саламандра, незважаючи на назву, полюбляє прохолоду та вологість; саламандра з бестіарію, навпаки, живе у вогні та ним же харчується, а поза вогняною стихією існувати не може. Саламандр, зокрема, закликали алхіміки під час Великого Ділання - вважалося, що звичайний вогонь надто слабкий для алхімічних процедур, а ось "елементальний" - саме те. 

На фото: підвіс "Саламандри"

Важко не перейнятися симпатією до дивовижних істот магічного світу і не відчути себе трішки Гаґрідом! А чи є у вас улюблені створіння з бестіаріїв?

Женя Орінго