Історією можна захоплюватися по-різному. Можна дивитися історичні драми на Нетфліксі. Можна читати наукову літературу. А можна пошити собі вовняний плащ, вдягнути на шию молот Тора, узяти до рук сокиру і вирушити захоплювати Лондон, або відкривати Вінланд. Це називатиметься історичною реконструкцією.
Вивчення історії шляхом радикального занурення в неї - явище дуже популярне. Ви, можливо, зустрічали людей, які живуть звичайним сучасним життям, але час від часу перевдягаються в дивні речі, беруть до рук сокири або мечі, їдуть кудись у ліс і на деякий час випадають із цього світу. Можливо, такі люди є серед ваших друзів і родичів. Можливо, ви самі така людина. Зверніть увагу, що реконструктори - це не ролевики. Рольовики влаштовують ігри за улюбленими книжками та іграми, найчастіше за Толкіном, звісно, але не менш популярними є і всесвіт Відьмака, і магічний світ Гаррі Поттера. Рольовики - ті самі люди, які шиють ельфійські сукні з занавісок і варять відьмацькі еліксири на коньяку... принаймні, раніше так було, зараз же рольовий народ вельми просунутий і готується до ігор вкрай ретельно. Однак усіх рольовиків об'єднує те, що грають вони за вигаданими світами. А ось реконструктори відтворюють реальну історію, причому у всіх подробицях!
Можна подумати, що рух реконструкторів з'явився приблизно в один час із рольовиками, тобто десь у 1980-х рр. Однак насправді він набагато старший. Об'єднання, які займалися цілеспрямованою історичною реконструкцією, з'явилися вже в першій половині XIX століття! Європейці не так давно залишили сувору й правильну епоху класицизму з його зацикленістю на античності та з подивом виявили, що багата й цікава історія є не тільки в римлян і греків. Це був час бурхливого захоплення фольклором, народною творчістю та історією "некласичних" народів, одним словом, усім тим, що ще недавно вважали негарним і варварським. Це ж був час нестримного захоплення європейським Середньовіччям: лицарями в блискучих обладунках, прекрасними панянками, благородними сеньйорами і вірними васалами. Зацікавленість історією вважалося своєрідною протиотрутою проти бездушної і суворої індустріальної атмосфери.
На фото: комплект "Роуз"
До речі, захоплюватися Середніми віками Європа почала з легкої руки сера Вальтера Скотта, чий роман "Айвенго" став справжньою сенсацією. У якомусь сенсі, саме серу Скотту ми зобов'язані появою історичної реконструкції: після публікації "Айвенго" багатьом захотілося самим відчути себе лицарями і дамами. Офіційним початком реконструкторського руху можна вважати Еглінтонський лицарський турнір 1839 року, який відбувся в Шотландії, на батьківщині автора "Айвенго". Його організатором був Арчибальд Вільям Монтгомері, граф Еглінтон, лорд-лейтенант Ірландії та член Палати лордів. Серйозна людина, одним словом. Однак він був так натхненний середньовічною історією, що профінансував і організував справжній турнір за всіма правилами, з дотриманням регламенту середньовічних поєдинків і обов'язковими автентичними костюмами для учасників. Турнір зібрав понад 100 тисяч глядачів! А одним із "лицарів" на турнірі був Луї-Наполеон Бонапарт, майбутній президент Франції Наполеон III. Хто тепер скаже, що історична реконструкція - заняття для несерйозних людей? 
Еглітонський турнір очима присутнього там художника Джеймса Генрі Ніксона
Захоплення реконструкцією досить швидко поширилося всією Європою, а трохи згодом перетнуло океан, досягло Сполучених Штатів і там розквітло пишним цвітом. Протягом усього ХІХ століття і першої половини XX практично по всьому світу ентузіасти влаштовували лицарські турніри і реконструювали битви минулих воєн. А приблизно з 1960-х рр. захоплення "живою історією" вийшло на новий рівень: крім боїв, реконструктори почали відтворювати і побут епохи, яка їх цікавить. Виявилося, що відновити, наприклад, рецепт скандинавського супу або правила гри в хнефатафл не менш цікаво, ніж конструкцію бойової сокири. Так історична реконструкція набула сучасних рис, а заодно розділилася на кілька напрямків - залежно від інтересів і ступеня захопленості учасників.
Перший рівень - реконструктори-аматори, яким подобається історична атмосфера, але які не мають часу або бажання відновлювати історичні реалії достеменно. Для них історична реконструкція - скоріше, гра і розвага, високих вимог до одягу і речей вони не висувають і цілком можуть носити середньовічну сукню з акрилу або поліестеру. В англомовному середовищі таких реконструкторів називають farbs; FARB - це абревіатура, яка розшифровується як Far Be it from authentic, "далеко від автентичності". Утім, багато просунутих реконструкторів пропонують такі розшифровки, як Fast And Researchless Buying, "швидка бездумна купівля" або навіть Forget About Research, Baby, "забудь про дослідження, крихітко"! Загалом, перша група - це, швидше, ті, кому весело носити дивні речі, ніж повноцінні реконструктори.
Другий рівень - мейнстримні реконструктори. Вони старанно відтворюють крій і пошиття історичного одягу, користуються інструментами з автентичних матеріалів; якщо вже ви вікінги, то ніяких поліестерових плащів і ножів з нержавіючої сталі! Тільки шерсть і залізо! Але в перервах між битвами і відкриттями він можуть собі дозволити скористатися чимось сучасним - порізати м'ясо сталевим ножем або дізнатися погоду в інтернеті. Мейнстримні реконструктори, які обирають "серединний шлях" занурення в історію, становлять більшість.
Реконструкція битви ірландців із вікінгами, Дублін
І нарешті, третій хардкорний рівень - це просунуті реконструктори, які прагнуть відтворити епоху, яка їх цікавить, у найдрібніших деталях, аж до внутрішніх швів на одязі та кількості приправ у їжі. В англомовному середовищі таких іронічно називають stitch counters, "стежколічильники". Їх не дуже багато, мабуть, тому, що мало хто зможе витримати багато місяців досліджень, а потім багато місяців детальної реконструкції якогось середньовічного домашнього капця. Проте сам факт подібної захопленості волею-неволею викликає повагу.
До речі, одна з наймасштабніших, найвідоміших і найхардкорніших реконструкторських організацій називається Nova Roma і реконструює, як можна зрозуміти з назви, античний Рим. Утім, "реконструює" - це дуже м'яко сказано... Nova Roma максимально детально відтворює епоху, а її учасники визначають себе як "суверенну націю", фактично мініатюрний Рим у сучасності. Вони проводять релігійні ритуали, карбують власні монети, у Nova Roma навіть засідає сенат! Загалом, такій захопленості можна тільки позаздрити.
Члени Nova Roma проводять ритуал в Аквінкумі (сучасний Будапешт)
З Еглінтонського турніру минуло чимало часу, і сьогоднішні реконструктори відтворюють далеко не тільки Середні віки, а й практично всі епохи та культури, від античності до середини XX століття. Історична реконструкція - неймовірно цікавий досвід: він допомагає не просто відчути атмосферу іншої епохи, а й прожити свого роду паралельне життя. А заодно поставити собі запитання, наскільки сильно час і умови можуть впливати на сприйняття і характер... Ну і ще це весело, цього вже точно ніхто заперечувати не буде.
Женя Орінго
