Сьогодні наші вітання, побажання миру та захоплені погляди направлені на головну чарівницю Дому Орінго — Олену Анатоліївну! Жити і дихати вільно! Піднімемо за це келихи із зжиженим сонячним світлом!

Саме так Бернард Шоу назвав віскі. Але неабиякий віскі сьогодні годиться: тому я пропоную на розгляд товариства опівнічників (закреслено) орінговців два дуже символічних екземпляри.

Чи замислювалися ви коли-небудь, як «підсадити» на торф'яний віскі людину, яка не дуже на ньому розуміється або ж їй «не заходить»? З одного боку, можна відповісти «ніяк», і продовжувати спокійнісінько поціджувати свій Лафройг  Але! Тоді той, хто відмовляється від експериментів, буде позбавлений всієї новизни і розширених смакових експериментів у віскі, а вам не буде з ким поділитися враженнями від новеньких Ardbeg або Caol Ila. Тож можна вдатися до хитрощів.

Як у будь-якій справі — готуємося заздалегідь! Дегустація — це дійство. Гарні гленкерни, графин із чистою водою, холодне каміння за потребою, легкі закуски на кшталт брускетт із ростбіфом, розсип мигдалю... Віскі — це атмосфера! Першим дегустаційним зразком раджу обрати щось звичайне, не димне: щоб рецептори звикли до різкого смаку та аромату. Це загальне правило, дегустація завжди йде від простих екземплярів до складних. При цьому не зайвим буде розповісти, що таке торф'яний віскі, як це відбувається, навіщо.

А тоді вже можна переходити до димних екземплярів. Для початку оберіть найлегший! Бо у цього виду віскі є градація димності, і не треба, як я, відразу приголомшувати рецептори Octomore 7.1  Один з кращих варіантів — сингл молт While We Wait від Raasay Distillery. Дистилерія досить молода, тому поки вони не могли випустити свій сингл молт, випустили з чужих спиртів, тому і називається While We Wait — поки ми чекаємо. (До речі, їхній сингл молт вже вийшов, але він не димний).

Союз оторфованих і неоторфованих спиртів, довитриманий у бочках з-під тосканських вин, дає дуже тонкий, але збалансований букет. Міцність 46%. Ще з аромату помітний дуже легкий дим, червоні ягоди, сухі ноти вина та трав, трохи цитрусу. Трохи зігрітий у келиху, молт дарує ноти груші, мандарину та дині. Смак: сухий торф, винні відтінки. Фруктовий сюжет з аромату тут розкривається у більш солодкому варіанті, нотами апельсинової цедри. Післясмак не надто довгий, трохи маслянистий і дубовий. Цей реліз можна взяти і для початку дегустації димних релізів, даючи після нього складніші варіанти. А можна поставити собі в бар пару-трійку пляшечок для прохолодних вечорів. Я обрала цю пляшку ще й за назву While We Wait — бо всі ми, свого роду, теж чекаємо. На закінчення страшних подій, після яких вже жевріє надія на нове життя, як на створення свого власного сингл молту.

Друга пляшка, з якої я б запропонувала сьогодні підняти келихи, досить символічна. Коли дивишся на полицю з віскі у супермаркеті, ніколи не думаєш, що пляшки на ній унікальні. Вони завжди тут, раз на місяць на них повторюються акції. В одному магазині дешевше, а в іншому можна знайти ширшу лінійку. Але й тут трапляються діаманти. За якимось віскі стоїть романтична легенда, за якимось — упертий історичний факт. А за якимось — трагічна випадковість, що укріплює жагу до життя. Нещастя сталося в Ірландії в 1785 році з вини перших повітроплавців. Перший досвід підкорення неба закінчився першою в світі авіакатастрофою: повітряна куля, що горіла, впала на ірландське місто Талламор, і знищила його у вогні майже повністю. Жителі, згуртувавшись перед грандіозною втратою, буквально відродили місто з попелу — і зробили птаха фенікс частиною свого герба. А в 1829 році в цьому місті з'явилася легендарна дистилерія містера Маллоя Tullamore. На згадку про цю подію бренд Tullamore DEW лише раз випустив пам'ятний реліз Phoenix бочкової міцності.

Спеціально створений купаж із трьох сортів ірландського віскі — солодового, зернового та pot still — проходив потрійну дистиляцію і дозрівав в бочках з-під бурбону та хересу Олоросо. Приголомшливо глибокий і складний аромат показує характерні ноти гіркуватої ванілі, ірисок та солодких яблук зі спеціями. Листові та солодові ноти ускладнюються, розкриваються теплим дубом та хересними горіховими відтінками. Смак продовжує складну насолоду, залишаючи гостру пряність, квіткові ноти, дуб та хересні таніни. Фініш довгий і теплий, з оксамитовим хересом, гостротою та вершками.

Коли я думаю про цю пляшку, мені хочеться вірити, що з будь-якого попелу можливе відродження. А цих пляшок лише 2014 у світі! Вони давно розлетілися світом і випускати їх більше не будуть. Тож якщо зустрінете синю коробочку Tullamore DEW Phoenix — вона може бути останньою у нашій далекій від Ірландії Україні. І не пропустіть її: краще фенікс у руках, ніж на полиці в супермаркеті.

Sláinte!

Від Альони з любов'ю