Мої вправи по пошуку цікавих дитячих книжок сягнули вже до дев'ятого рівня, бо улюбленому онуку навесні виповнилося дев'ять. І хоча наразі Федір тимчасово живе у безпечній європейській країні, поличку з його книжками поповнюю щомісяця. Сьогодні покажу вам, що гарного назбирала у травні. 

У цьому році потоваришувала з дуже милою командою зі Львову — їх крамничка "Книжковий Лев" є постачальником україномовного щастя для мене особисто, а тепер ось дійшла черга і до дитячих книжок. Я щоденно залипаю на їх сторіз в інстаграмі, бо так влучно транслювати у світ книжкові спокуси ще треба вміти... 

Розкішну Потеріану я вже показувала раніше, але тепер до мене доїхав четверта книга, "Кубок вогню".

З самою книжкою була пригода: у видавництва повністю скінчився наклад, коли буде новий - не відомо, а як же я без нього, це ж одна з моїх улюблених частин?...  Зітхала дівчатам з Леву, що мені ж так треба її до колекції, і вони розшукали на складі видавництва останній примірник. Книжка виглядала не дуже: частково вціліла після якогось випробування силою тяжіння, але геть пошарпана. Спочатку я від неї рішуче відмовилася, забрала три нові гарнюні. Але коли чомусь згадала про "Келих вогню" вже втретє, попрохала дівчат таки це нещастя мені відправити.  

Відносини в нас склалися чудові, тепер я вітаюся з нею особисто, зазираючи до книжкової шафи. А з яким задоволенням я її у неділю читала! 

А ще обожнюю обкладинку другої частини:

До речі, раптово помітила, що наша версія Потеріани мені подобається значно більше оригінальної британської, бо в нас кращі кольори, папір і шрифт. Не знаю, чи видно різницю на фото, але у житті вона суттєва. 

Ідемо далі... Онук у мене реготун, шибеник та фанат тварин, а ще — естет, художник та поціновувач гарних ілюстрацій, тому вибір для легкого та приємного читання на дощовий день зробився миттєво. 

Хоча шукала щось легке, поповнення словникового запасу — річ вкрай потрібна. Тому сподобалися мені книжечки з серії детективних пригод скунса Флетчера. Гарно проілюстровані, кумедні, з яскравими висловлюваннями і з захоплюючими інтригами.

Поки що придбала дві, як сподобається онуку — замовлю ще. Вони між собою пов'язані лише головними героями.  

Про мафіозо у котячій шкурі написано захоплююче і знову гарний переклад. Ця книжка не схожа на попередню, але цей чорний італійський кіт чудить не гірше скунса, хоча й не тиняється по клубам... 

Велика книжка про науковий погляд на особливості домашніх улюбленців — своєрідний нон-фікшен. Такі книжки Федір полюбляє, бо потім валить дорослих з ніг дивовижними фактами. Минулий рік був у нас присвячений морським мешканцям... Ой, скільки я тепер усього знаю про акул та восьминігів! 

Сподіваюся, попереду мене чекають цікавинки про котиків - цуциків. Тому спеціально цю книжку не читала, тільки швидко вам сфотографувала. 

І ця книжка - теж з Харкова...

Не всі книжки повинні бути веселими. Життя - воно таке різноманітне, смугасте... Катерина Бабкіна змогла розповісти сумну історію про хлопчика, який бореться з лейкозом так, що щемить в душі, але щем цей запам'ятовується зі світлим почуттям.

Чомусь мені показалося важливим придбати цю книжку і прочитати її Федіру по телеграму, бо наразі поруч є багато людей, яким терміново потрібна допомога, і в них нема часу почекати, коли закінчиться війна.

Важливо відчуватися людиною в нелюдьских умовах і опікуватися тими, кому насправді гірше.

Далі в мене дві книжки, які мені одночасно сподобалися і трішечки приголомшили.

Гарний зміст, але дуже дивні дізайнерські знахідки.

Квести та вікторіни по Історії України зроблені так, щоб легенько зачепити гачком цікавості, трохи запам'ятатися та зробити історію для дитини не нудною. І воно б усе було добре, якби не ілюстрації — усі носи в цій книжці, від дітей до президентів, зроблені ніби з папріки. І ці незрозумілі носи не дали мені розібратися зі змістом книжки.

Можливо, це мені воно так, а Феді сподобається? Побачимо. 

Книжки про хороших хлопців треба читати обов'язково. Ніколи не знаєш, чия біографія відгукнеться і як... До того ж, у цьому виданні гарно відокремлені душевні цитати і є не лише всесвітньо відомі спортсмени, науковці, бізнесмени чи актори, там навіть є наш ріднесенький, наш харківський Сергій Жадан! 

Але хто і як розподіляв кольори по цим хлопцям, я навіть гадки не маю. Після шнобелів президентів, здавалося, що мене важко було чимось здивувати... Але я мала таку думку лише до темно-бузкового Камбербетчу та ніжно-рожевого Маску. 

Іноді навіть важкувато було читати, сторінки настільки насичено-кольорові, що скоріше вгадуєш, ніж читаєш, чому ці хлопці такі класні...

На Сергія Жадана фарби взагалі не шкодували...  Щоб дізнатися, що ж про нього там взагалі написано, конвертувала у чорно-білу версію присвячені йому сторінки. 

І тільки Конфуцію майже пощастило, окрім синьої пики — сторінки у наших рідних кольорах і дуже доречне висловлювання. 

Мені здається, що нормальні портрети цій добрій та розумній книжці та її героям лічили б набагато більше. Але не виключаю, що я занадто стара і буркотлива для сучасного мистецтва ілюстрування. Теж дуже чекаю на думку онука. 

Тепер покажу книжку про драконів. Приємна, цікава, приваблива, яскрава... Драконів не бува занадто багато. 

І на завершення — перлина світової літератури і моєї колекції дитячих книжок. Розкішне, як на мене, видання "Вітру в вербах".

Яка ж це чудова, добра і філософська історія...  Ви читали її?  

А як органічно ця книжка звучить українською! Дуже гарний переклад, теплі ілюстрації. І невеликий наклад, усього дві тисячі. 

А ось так виглядає ще одна моя книжкова шафа, полички ще терплять, хоч і крехтять.

Середня поличка з сумом чекає повернення свого власника. 

Далі буде...

З любов'ю, Олена Маслова.