Якщо ви часто буваєте в книгарнях, то помічаєте, що книжки дорожчають. Цей процес неспинний, бо на те є обʼєктивні причини. Власні українські виробництва паперу, фарби, верстатів та комплектовників до них страждають так само, як і всі інші, тому зростає частка закупівель із-за кордону. А це — валютні розрахунки та нестримні стрибки курсу. Меншає кількість працівників у типографіях, бо українці виїжджають та воюють. А ще більша, якщо не сказати переважна, частка всього книгодруку в Україні знаходилася в Харкові, і потерпає від війни. Евакуювати типографію — приблизно як перенести орга́н з собору до собору, тобто простіше зробити заново. Також мусять зростати платня всіх учасників процесу, вартість оренди складів чи тих самих книгарень, поштових відправлень, навіть софту для видавничої діяльності…

Це не економічна замальовка, просто я як людина з книгобульбашки часто і сама нарікаю на це, і чую про ціни навкруги. Не вщухають дискусії про те, чи варто нам звикати до пейпербеків (мʼяких обладинок), чи хочемо ми так часто бачити лясе чи кольорові зрізи, чи виправдане брендоване пакування… Лишу ці обговорення відкритими. Натомість пропоную книжкові добірки на різний смак та бюджет. Увага: вартість буде вказана з урахуванням поточних знижок у книгарнях, тож буде актуальною не завжди.

Якщо у вас є 500 гривень на книжкові приємнощі, завітайте до видавництва «Брустури». Заодно зекономите на доставці.

 Василь Карп'юк, «Ще літо, але вже все зрозуміло», 340 грн.

Це цьогорічне перевидання збірки 2016-го року, і майже половина книжки — це нові есеї. Назва говорить сама за себе: це щемливе прощання з юністю та магією дитинства, це дорослішання і входження в передосінню життєву пору зрілості. Епіграфи з Селінджера ідеально змальовують атмосферу. Дуже карпатська книжка, до речі, тому беріть її, якщо цього літа їдете в гори. І така гарна обкладинка від Ксенії Степась, що перегукується з українським модерном 20-х! 

 «Радість контакту. Розмови з Тарасом Прохаськом», 48 грн за електронний примірник, 60 грн за паперовий.

Тарас Прохасько — знаковий автор, наш сучасник, і людина, яка надивовижу поетично бачить цей світ. А крім цього, має особливий нахил до змістовних бесід. Хороший нонфікшен для збагачення українським культурним контекстом. До речі, його колонка на «Збручі» теж варта уваги. 

Готові витратити 1000 гривень? Шукаємо щось класне у ВСЛ, але на сайті book.ua, поки триває розпродаж.

 Сергій Осока, «Нічні купання в серпні», 180 грн за електронний примірник, 225 грн за паперовий.

Знову є наклад цієї книжки, яку я невтомно раджу і дарую всім, до кого можу дотягтися. Це те, що потрібно для того, щоб отримати насолоду і життєву, і літературну. Теплі історії, жива українська мова, атмосфера Полтавщини, гумор і сентименти… Особисто мені оповідання Осоки завжди дарують якийсь катарсис. А ще це саме той випадок, коли вся ця літературщина лишає по собі післясмак роздумів.  

 Любов Якимчук, «Абрикоси Донбасу», 263 грн.

Якщо ще не читали цю збірку віршів, що свого часу струсонула сучукрліт — дарма. «Поема про шахти й фабрики, про каску мого тата та казку моєї бабусі, і все те, про що давним-давно мені заборонили писати»... Вірші ніколи не бувають зайвими, а крім великого і жахливого Сергія Вікторовича та не менш великої і жахливої Ліни Василівни у нас ще чимало талановитих поетів. До речі, «Абрикоси Донбасу» видано у Франції як аудіокнигу. І начитала її Катрін Денев. Ці абрикоси гірчать, але так треба.

 Євгенія Кузнєцова, «Вівці цілі», 250 грн за електронний примірник, 263 грн за паперовий.

Безперечний хіт від уже відомої авторки. Якщо читали «Мієчку» чи «Драбину» (от цю раджу, раджу!), то і «Вівці» вам сподобаються. Героїня буде шукати свого шляху, дратувати вас або скидатися на когось, кого ви добре знаєте… Ще один приклад читання, яке дає поживу і серцю, і розуму. Звісно, ви проковтнете її за вечір. Але згадувати будете ще довго.

 Катерина Сад, «Поштар», 180 грн за електронний примірник, 210 грн за паперовий.

Нібито і дитяча книга, а нібито й доросла. Класно намальована, вона може слугувати за щось на кшталт набору мотиваційно-надихаючих листівок. Відкрити в потрібний момент, помилуватися, вихопити якусь фразу чи просто порівняти себе з кимось із казки. Наприклад, «З лісом Вовк розмовляв частіше, аніж з сусідами» — мій муд на цьогорічну відпустку. 

А якщо у планах потішити себе в межах 3000 грн, можна звернутися до видавництва «Родовід».

 Софія Яблонська, «З країни рижу та опію», 720 грн за передзамовленням.

Ох і гарнющий раритет! Риж — це питомо українська форма слова «рис», до речі. Софія Яблонська — жінка, яка у 1920-30-ті роки жила своє найкраще життя, подорожуючи Сходом та дописуючи про ці подорожі в журнали. Разом із фотографіями, які робила власноруч. Забобонних китайців, наприклад, Софія знимкувала через отвір у занавісках на вітрині несправжнього магазину, який відкрила саме для цього. Видавництво повідомляє, що «окрім «З країни рижу та опію» в рамках проекту виходять друком інші два подорожні романи Софії – «Чар Марока» та «Далекі обрії».

 Мейгіл Фавлер, «Бомонд на краю імперії: держава і сцена в радянській Україні», 700 грн.

Вишня, Курбас, Куліш. Й інші. Стосунки між державою та мистецством в українському Харкові початку минулого сторіччя — предмет дослідження такий же цікавий, як і небезпечний. Це велика монографія, яку професорка Стетсонського університету пропрацювала з повагою та інтересом. До тексту, авжеж, отримаєте безліч архівних фото. Подібні видання зазвичай не перевидаються, а мати таке дослідження в бібліотеці з часом перетворюється на тиху розкіш.

Наталія Самрук, «Катерина Білокур: мистецька заповідь», 1300 грн. 

Найповніше видання, яке доступне читачам на сьогодні. Якщо про спадщину Марії Примаченко чи Алли Горської зараз стали говорити частіше й гучніше, то картини Білокур ніби лишаються трохи осторонь. Та і навіть якщо трапляються виставки, не завжди ж є змога приїхати та долучитися. Чудовий друк, яким завжди вирізнявся «Родовід», дасть гарне мистецьке враження, книга точно не залежиться на полиці. Чи це тільки мій різновид медитації — переглядати альбоми живопису? 

Є щось особливо приємне у тому, як ми кажемо собі «ще сторінку прочитаю», або «ще одну книжку замовлю» – і, звісно, ніколи не зупиняємося вчасно! Видавництва, які оперативно друкують щось новеньке та спокусливе, цьому дуже раді, тож читайте українською у своє задоволення. 

Анастасія Орінго