Продовжуємо захоплюючу подорож по світам україномовної літератури! Чи маєте ви зараз книжку для розради? Якщо ні – зараз спробуємо відшукати таку разом!

Готуючи цю статтю, поглянула на свій улюблений додаток для читання і здивувалася: якось непомітно майже 80% відсотків усіх книжок у ньому стали україномовними. Я все частіше на автоматі додаю нові книжки саме українською, беруся читати щось нове рідною без внутрішньої перепони, а іноді й спеціально відшукую саме українськи переклади (про їх переваги ще поговоримо). І такий прогрес – усього за декілька місяців, адже до цього страшного лютого українською я майже не читала. Тож, лагідна і непомітна українізація через читання працює – продовжуємо збагачувати свій мовний запас та власну душу!

 «Восьма жертва» Дарина Гнатко

Шанувальниці детективів, чи є тут такі? Покладіть, будь ласочка, цю книжку назад, бо за пораду почитати її як «детектив» (а саме в цьому розділі я її й знайшла) можна і вбити. А ось прихильниці історично-романтичних романів – готуйте носові хустинки!

Україна, не дуже-то щасливі часи кріпацтва. Село біля маєтку Смотрицьких сколихують страшні події: у лісі знаходять вбитою молоду кріпачку. Дівчата починають гинути одна за одною, і ось число жертв вже сягає семи. А пану байдуже: він якраз привіз у маєток золотокосу наречену й готовий на будь-що заради її блакитних очей…

Детективна лінія із загадковим маніяком вмирає, не встигнувши народитися – на питання «хто винен у вбивствах» можна відповісти навіть прочитавши анотацію до книги. А ось кохання, зітхання, страждання та сюжетних поворотів, що вимушують затримати подих, буде вдосталь. Тож, якщо романтичні пригоди для вас, готуйте смачненьке та вільний вечір, адже швидше за все ви не зможете відкласти книгу, поки не дочитаєте.

 «Хто завгодно, тільки не я» Галина Крук

Ось ми й дочекалися того часу, коли про карантинні часи почали писати книжки (одне з оповідань у збірці називається якраз «Карантинні хроніки Марії») . Насправді ж «Хто завгодно, тільки не я» - збірка зовсім не весела і не жартівлива, скоріш – болісно вражаюча в саме серце. Оповідання за оповіданням ми заходимо все глибше в світ авторки, вдивляємося, зітхаємо…і розуміємо, що їй вдалося дуже точно вгадати щось важливе про кожного.

Відчувається, що Галина Крук – насамперед поетка, тож і проза в неї вийшла ліричною і трішечки сумною. Над кожним оповіданням хочеться зупинитися і замислитися, а не поспішати далі – в мене в цій збірці майже місяць закладка кочувала з місця на місце і, підозрюю, до книги я ще повернуся.

А ще – це дуже красиве видання! І навіть з картинками для дуже дорослих діточок.

 «Двір шипів і троянд» Сара Маас

Пам’ятаю, що минулого разу серед Орінго-леді відшукалося чимало закоханих у фентазі, тож поспішаю поділитися щойно дочитаним фентазійним романом. Звичних нам ельфів та драконів тут не буде – Сара Маас використовує для створення власного світу міфи про фейрі. Тож готуйтеся до захоплюючої подорожі у холми, де до світанку п’ють чарівне вино й танцюють. Але будьте пильними: у найкрасивіших казках живуть найстрашніші чудовиська…

Сюжетні повороти роману навряд чи когось здивують, особливо якщо ви добре знайомі з жанром, але читати книгу легко і приємно. Майже з перших сторінок перед нами розгортається велична картина іншого, чарівного світу, захоплює, заворожує, уводить за собою. А якщо ви пам’ятаєте легенду про Темліна – отримаєте приємний бонус. До того ж, радує саме український переклад (будь ласочка, не псуйте собі враження від книги безкоштовним російським, який можна віднайти в мережі та який ніхто на спромігся навіть вичитати ) –  він додає оповіді про фейрі додаткову казковість.

До речі, у книги є продовження (хоча, на мій смак, читати його не обов’язково). Тож, якщо не захочеться розлучатися з героями, матимете змогу дізнатися про їх нові пригоди.  

Традиційне питання: що читаєте просто зараз?

Ольга Орінго