Моя керівниця курсу у театральному завжди говорила: дійте, бо ви не знаєте, де вас вихватять! Отож, якщо ви дієте, чи можна назвати ваші успіхи лише вдачею?
Багато хто вважає, що успіх — це справа випадку. Однак, як показує практика, удача частіше супроводжує тих, хто активно діє і не боїться ризикувати. Коли ми говоримо, що нам пощастило, насправді ми маємо на увазі, що наші зусилля були винагороджені. Звернімося до науки: професор Річард Вайзман провів експеримент, в якому брали участь 400 людей. Одна половина вважала себе щасливчиками, інша — невдахами. Всім учасникам роздали однакові газети і попросили порахувати кількість ілюстрацій. Невдахи рахували кілька хвилин, а щасливчики — кілька секунд. Чому? На другій сторінці газети був великий напис «Тут 43 фотографії». Везунчики бачили повідомлення і одразу говорили відповідь, невдахи пропускали повідомлення і рахували фотографії вручну. Так працює наш мозок!
Удача — це не містика. Це готовність бути відкритим до нових можливостей, вміння помічати їх. Іноді я чую «тобі просто пощастило». Але люди не знають, що за цим «пощастило» стоїть серйозний шлях, велика праця і ризики. А що кажуть топові коучі, які консультують мільйонерів і компанії з мільярдними оборотами? Удача — це не чаклунство. Іноді ми самі створюємо щасливу випадковість, а значить це навичка, і її можна опанувати. Що для цього потрібно?
1. Чітко формулюйте бажане. Візуалізація — справа корисна і приємна. Це перший крок на шляху перетворення мрії на план.
2. Будьте готові до змін. Увага до навколишнього світу дозволяє розгледіти можливості, приховані від більшості: перспективні знайомства, потрібну книгу, цікаву пропозицію.
3. Аналізуйте невдачі. Ніхто з нас не в силі уникнути ударів долі, але кожен може витягти з них урок і перетворити помилку на корисний досвід. Пам’ятайте: все, що з вами трапляється, все одно йде на користь.
4. Розвивайте інтуїцію. Внутрішній голос є у кожного з нас, але іноді ми не прислухаємося до нього.
5. Будьте оптимістичні. Іноді, щоб помічати можливості у великих речах, треба навчитися радіти малому. Почніть дякувати світу за все, що у вас вже є, смакуйте враження і просто насолоджуйтесь самим життям.
Вважайте, що вся ця сукупність — це такий собі кураж, коли ви дієте на хвилі віри у власні сили. Кураж — це не просто гарний настрій. Це внутрішня сила, яка дозволяє нам долати труднощі, брати на себе ризики і досягати високих результатів. Коли ми повні куражу, ми відкриті до нових можливостей, легко знаходимо спільну мову з людьми і надихаємо оточуючих. Коли ми повні ентузіазму і відкриті до нових можливостей, ми притягуємо удачу і досягаємо поставлених цілей. Тому, якщо ви хочете змінити своє життя на краще, почніть з розвитку в собі куражу. Пам’ятайте, що все у ваших руках! Моя керівниця курсу також казала: до вдачі треба бути готовим. Якщо ви у куражі, якщо ви готові, то ваша вдача знайде вас.
На фото: підвіс "Провідна зоря"
Що ще я можу сказати із власного досвіду? Не знецінюйте те, що вже знаєте і вмієте. Ваш «бекап» дуже важливий. Які навички і знання у вас є? Користуйтеся ними, розповсюджуйте їх! Навіть маленька порада може перерости у довготривалі стосунки або у приємні «відсотки». Можу залишити вам приклади для того, щоб ви поміркували: а що ви замовчуєте у собі, що може стати вам у нагоді і принести несподівану вдачу?
Наприклад, я давно колись дізналася, що твердий дезодорант допомагає від натирань нового взуття. Просто покрити ним ноги і все, натирань не буде! Усі мої підбори, особливо нові, ношу з ним (працює лише босоніж), і влітку ношу його із собою у сумці. Це ж маленьке знання, так? Одного разу побачила дівчину із розтертими ногами, зупинила, дала пластирі та дезодорант, розповіла, як це працює. Тепер у мене є фан-клуб тих, хто просто на вулиці дякує мені за такий лайфхак! Іноді зупинять де завгодно: «Це ви з дезодорантом? Я так вам дякую!» Уявіть, якщо таке маленьке «незамовчння» своїх знань ось так працює, то як же працюватиме ваше глибоке знання, сказане вголос?
На фото: сережки "Ідеальний квадрат"
Або інше: розбалакалась у барі із барменшею, як важливі келихи у дегустації вин. Що це поліпшує відчуття смаку та аромату, як розкривається букет та інше. Поряд було багацько народу і один із відвідувачів каже: «Дякую вам! Так цікаво! А можу я заплатити за ваш напій?» Чи сталося б таке, якби я не вивчала більше про вино? Чи сталося б таке, якби я стояла мовчки? Відповідь очевидна. І якщо подумати, такі історії є в усіх. І тільки від нас залежить, чи буде таких історій більше, і наскільки щасливим та вдачливим буде наше життя.
Зараз є тенденція у соцмережах говорити про «проявлення». Безліч трактувань цього терміну, але я розумію одне: доки ви якось не скажете про себе світові, світ не помічатиме вас. І це не про рожеве волосся чи червону сукню. А про те, як ми говоримо до інших і що отримуємо у відповідь. Проте, якщо червона сукня і рожеве волосся вам до вподоби, на це теж треба зважати. Заради себе і своєї вдачі.
Альона Мінакова для Орінго